Незакуплені костюми медикам, тяганина з виплатою надбавок лікарям, маніпулювання та викривлення даних про реальну кількість хворих, пусті балачки, щодо виробництва українських тестів на COVID-19 й тричі фіктивне оголошення старту розробки вакцини. Як МОЗ проґавило підготовку до пандемії, розібрався 24 канал.

Читайте також Пандемія COVID-19 стала для українців головною подією 2020 року

Нові Санжари – показник комунікації влади з людьми

Усе почалось з Нових Санжарів – селища, де відбулись протести проти обсервації евакуйованих українців і іноземців з Уханю (саме звідти поширився коронавірус). Місцеві жителі через страх заразитися, блокували трасу та в'їзди до медцентру, не обійшлось без сутичок із правоохоронцями. Міжнародні ЗМІ писали – "українці закидали камінням евакуйованих з Китаю співвітчизників".


Протесстувальники кидали камінням в автобуси з евакуйованими / Фото Олександр Махов

Саме так виглядає провальна комунікація влади з населенням: відсутність чітких інструкцій та невизначеність, адже місце обсервації замовчували до останнього.

До слова, протести відбулись не лише в Нових Санжарах, а в кожному місті, де з'являлись чутки, про поселення евакуйованих. Люди не розуміли, що таке ізоляція, обсервація і яким чином передається вірус. Найсильніші емоції – страх і незнання.

На чолі Міністерства охорони здоров'я була Зоряна Скалецька, яка до слова, проходила ізоляцію разом з евакуйованими, це була така собі спроба компенсувати прогалини в комунікації.

Саме після Нових Санжар Володимир Зеленський вирішив звільнити її і призначив очільником МОЗ Іллю Ємця.

Компроментуючі заяви, марнування часу

Новообраний глава МОЗ протримався на посаді місяць, але встиг "прославитись" компроментуючими заявами. Зокрема, Ємець закликав уряд витрачати гроші на живих, а не "мертвих" людей, такими він вважає пенсіонерів, мовляв, середня тривалість життя українців 65 років, а відтак на них не варто виділяти фінансування. Йшлось про гроші для боротьби з коронавірусом.

Я не жартую і не лякаю. Я весь час кажу: ви підрахуйте, скільки нам треба виділити фінансів на живих людей, а не на трупи,
– зазначив Ємець.

Більше про це Очільник МОЗ Ємець назвав людей старше 65 років "трупами"

Далі замість того, щоб активно готуватись до пандемії, тобто закупити достатню кількість тест-систем, налагодити та синхронізувати роботу лабораторій, перевірити наявність оснащень, у відомстві не усвідомлювали реальність загрози, а займались особистими проблемами. Так, щоби проштовхнути свою людину, Ємець 3 тижні блокував централізовані закупівлі медичних товарів і препаратів.

Максим Степанов (поки що чинний глава МОЗ), але все ще недієвий міністр

З березня до нині, грудня 2020 року очолює Міністерство охорони здоров'я Максим Степанов, його репутація досить крихка, а шанси залишитись на посаді все менші. Депутати вже збирали підписи за відставку Степанова, він і сам в курсі подій та каже, що "не тримається за крісло".

У Степанова низка провальних рішень:

  1. Конфлікт з НСЗУ і конкурс на "свою" людину.
  2. Купівля костюмів для лікарів за завищеною ціною.
  3. Блокування держзакупівель ліків.
  4. Затримки із виплатами надбавок лікарям.
  5. Перерозподіл ковідних коштів на ремонт доріг.
  6. Нестача кисню в країні.
  7. Карантин вихідного дня.
  8. Маніпулювання статистикою хворих на COVID-19.
  9. Відмова розгортати мобільні госпіталі.

Про перші два пункти читайте тут Чи має Степанов піти: найгучніші скандали одіозного міністра

Окремий конфлікт виник знову навколо закупівель ліків, які після Ємця продовжив блокувати Степанов. Відтак, понад 5 місяців МОЗ затягувало закупівлю препаратів.

Онкохворі діти, люди з ВІЛ, новонароджені з розладами дихання у вересні залишились без ліків. Міністр просто не підписував ряд важливих документів, а тисячі пацієнтів не отримали необхідні для життя ліків.

Протокол лікування коронавірусу в Україні: що з ним не так?

Українське МОЗ чи не першим затвердило протокол лікування хворих на коронавірус, це попри те, що Всесвітня організація охорони здоров'я закликала країни не робити цього, адже немає доказів, які б рекомендували будь-яке специфічне лікування COVID-19.

Інші країни дають дозвіл використовувати препарати в межах строго контрольованих клінічних випробувань або за спеціальними процедурами. Натомість в Україні протокол лікування затвердили законодавчо, тобто контроль та звітування експериментальних препаратів не був передбаченим. Одна сторона медалі – захист медиків від судової тяганини, з іншого – проконтролювати ефективність того, чи іншого препарату – нереально.

Крім того, МОЗ зовсім не оперативно стежив за дослідженнями ефективності препаратів, так у протоколі лікування українців від коронавірусу досі є Ремдесевір, який ВООЗ визнала неефективним.

Ремдесивір – що відомо про препарат
Розробила препарат американська компанія Gilead Sciences. Ліки вводять внутрішньовенно. Ремдесивір знімає лихоманку у важких пацієнтів і допомогає організму пережити гостру фазу інфекції.

В той час, коли лише вивчали його ефективність та застосовували за кордоном, в Україні препарату не було, а коли більшість країн відмовилась від препарату за рекомендацією ВООЗ, Міністерство охорони здоров'я закупило партію препарату, 10 листопада ліки передали у лікарні регіонів.

Надбавки лікарям: гроші виділили, але медики їх не отримали

У березні уряд пообіцяв лікарям, які лікують хворих на COVID-19 надбавку в розмірі до 300%, але порахували її не від зарплати, а від окладу, який зазвичай близький до мінімальної зарплати у медиків. Та навіть ці гроші отримали не всі. В той час в уряді переконували, що перерахували кошти, чому у деяких регіонах їх не отримали або отримали недостатньо – обіцяли провести розслідування.

До слова, незахищеність медиків – це ще один провал МОЗ. На початку епідемії кожен 5-ий хворий на коронавірус був медиком, – це один з найвищих показників у світі. Наразі ситуація дещо стабілізувалась, проте захворюваність серед медиків все ще висока. Не мали чіткого плану дій медичного закладу, порушення визначеного маршруту пацієнта та стандартів ведення пацієнтів, недостатнє забезпечення медперсоналу необхідними засобами індивідуального захисту.


Іван Венжинович лікар-легенда, який помер від коронавірусу

Дороги ціною в життя українців

Уряд створив Фонд боротьби з COVID-19, він передбачав 65 мільярдів гривень, але 35 мільярдів з нього вирішили витратити на будівництво доріг. Таку нерозсудливість не зрозуміли українці, адже в той час, коли тест-систем не вистачає, зарплати медиків мізерні, а українці задихаються через брак кисню в лікарнях та відсутність ШВЛ, гроші витрачають на ремонт доріг.

Примітно, що лікарні для пацієнтів з COVID-19 почали отримувати гроші на кисень тільки в жовтні.

Влада не змогла розв'язати проблему із забезпеченням киснем лікарень для хворих на коронавірус. Кисень – проблема, яку ми пропустили,
– визнали в Офісі Президента.

У МОЗ переконували, що для лікування COVID-19 в українських лікарнях відведено 53 445 ліжкомісць, з них підведені до кисню близько половини. Але проблема була не з наявністю кисню, а відсутністю кисневих концентраторів та місткостей для кисню.

Втім, на ділі ж ситуація куди гірша, чи не кожна область повідомляла про проблеми із наявністю як кисню, так і місць в лікарнях загалом. Про критичну ситуацію заявили області: Одеська, Івано-Франківська, Рівненська, Київська, Львівська, Чернівецька.


В Україні досі немає достатньо кисню / Фото Радіо Свобода

Карантин вихідного дня, або "добити" малий та середній бізнес

Наступним провальним рішенням МОЗ був карантин вихідного дня. Обмеження уряд за рекомендацією МОЗ ввів в Україні з 14 по 30 листопада. Так, у суботу та неділю працювали лише магазини, аптеки, банки, АЗС, пошта, а також заклади, які готують їжу на винос. Та вже 2 грудня уряд ухвалив рішення не продовжувати карантин вихідного дня, бо визнали – це малоефективно.

Згодом, коли захворюваність таки впала (але не через карантин вихідного дня, а зменшення кількості тестувань) у МОЗ знову почали переконувати в ефективності карантину вихідного дня та продовжити його не насмілились.

  • Так, в уряді визнали – карантин вихідного дня вплинув негативно на рівень зайнятості – зросла безрозбітність. На початку карантину в Україні була 361 тисяча зареєстрованих безробітних, а на початку грудня – 420 тисяч.
  • Ресторанна галузь втратила приблизно 5 мільярдів гривень виторгу. Про прибуток у цей час, за словами підприємців, не мовиться взагалі.

Ввійшло у звичку: Степанов маніпулює статистикою поширення COVID-19

Вперше міністра зловили на брехні, коли він запевняв, що показник летальності від коронавірусу в Україні складає 2,1%, тоді як у Великобританії – 11%, мовляв, це свідчить про ефективність лікування національних протоколів. Але, насправді "показник летальності нічого не показує про смертність від коронавірусу та шанси померти, якщо хтось захворів", адже летальність – це ділення смертей від COVID-19 за весь час на кількість випадків за весь час.

Далі міністр стабільно оголошуючи під час брифінгу статистичні дані, коментує коливання захворюваності таким чином, як це вигідно йому. Наразі ми можемо спостерігати, як Максим Степанов намагається втриматись на кріслі міністра – створює ілюзію зменшення захворюваності, начебто діють карантинні обмеження, зокрема триває "чарівна" дія карантину вихідного дня, а насправді ж просто врізали кількість проведених тестувань.


Тестування часто проводять із затримкою / Фото Getty Images

Попри те, що Степанов запевнив, що не тримається за крісло міністра – так він відреагував на чутки про власну відставку, своїми діями він показує зворотнє. Втім, мова про відставку Максима Степанова зовсім не чутки: за словами депутата Ярослава Железняка, в Офісі Президента й Кабміні погодили відставку Степанова ще 13 листопада. І після того, як Степанов дізнався, що голоси за його відставку вже є – він пішов "на лікарняний".

Вам може бути цікаво Ляшко може очолити МОЗ замість Степанова

Сам же Степанов усе спростовує. Однією з причин, чому депутати збираються відправити Степанова у відставку, є питання завантаженості лікарень – нардепи не розуміють, чому в Україні досі не розгорнули мобільні госпіталі.

Чи треба мобільні госпіталі

Що Міністерство охорони здоров'я, що уряд переконують, що в українських лікарнях достатньо ліжок, які можна заповнювати хворими на коронавірус, а розгортати мобільні госпіталі немає сенсу.

Та, на жаль, це не так – люди говорять протилежне, хворих немає куди госпіталізовувати, вони помирають елементарно через ненадання медичної допомоги.

Наразі залишається сподіватись, що до списку не додастся провал вакцинації населення проти коронавірусу.