Щитоподібна залоза – найбільший орган внутрішньої секреції – виробляє надважливі гормони: тироксин (Т4), трийодтиронін (Т3) та кальцитонін. Ці речовини беруть участь в усіх ланках обмінних процесів. Від них залежать, без перебільшень, усі обмінні процеси й навіть температура тіла.

Також на тему: Вітамін Д для дітей та підлітків: визначаємо правильне дозування

Чому страждає щитоподібна залоза і як це проявляється

Серед причин захворювання щитоподібної залози медики називають:

  • несприятливе екологічне середовище,
  • нездоровий спосіб життя, стреси,
  • супутні захворювання.

Проте головною причиною є недостатнє надходження до організму необхідних мікроелементів, зокрема йоду.

Від проблем зі щитоподібною залозою найчастіше потерпають, як ми вже зауважували, жінки. На думку вчених, це пов'язано з більшою схильністю жіночого організму до автоімунних захворювань та більшою його потребою в гормонах щитоподібної залози під час статевого дозрівання, вагітності, грудного вигодовування та в період клімаксу.


Неправильна робота щитоподібної залози впливає на весь організм / Фото: Unsplash

Отже, жінкам треба регулярно відвідувати ендокринолога й перевіряти рівень тиреотропного гормону. Це допомагає вчасно виявляти гормональний дисбаланс і відповідним чином коригувати раціон.

Про проблеми щитоподібної залози сигналізують:

  • прискорене серцебиття – тахікардія (від 90 ударів на хвилину);
  • постійне відчуття втоми, біль у м'язах;
  • тривожність;
  • втрата або, навпаки, набір ваги при сталому раціоні;
  • тремтіння кінцівок;
  • озноб або відчуття жару з інтенсивним потовиділенням;
  • погіршення концентрації уваги;
  • випадання волосся;
  • порушення травлення (запори, діарея);
  • труднощі з ковтанням, відчуття стороннього тіла в горлі;
  • потовщення на шиї (через збільшення залози);
  • порушення менструального циклу;
  • сухість шкіри або, навпаки, підвищення вироблення шкірного жиру;
  • порушення сну;
  • сухість очей, сльозотеча, почервоніння, екзофтальм ("волоокість");
  • двоїння в очах;
  • сонливість (важко прокидатися зранку, а втома відчувається навіть після 12 годин сну);
  • зменшення сексуального потягу.

Як підтримати щитоподібну залозу

Щитоподібна залоза виробляє йодовмісні гормони. А це означає, що, не отримуючи достатньої кількості йоду, вона просто не спроможна забезпечувати організм цими речовинами повною мірою.

Щоб захопити якомога більше цього мікроелемента, збільшується в розмірах уся залоза (дифузний зоб) або її окремі частини (вузловий зоб). Завдяки цьому рівень йодовмісних гормонів в організмі певний час тримається в нормі, але, якщо ситуація з надходженням йоду не поліпшується, неминуче виникає гіпотиреоз (зниження продукування гормонів щитоподібної залози).

Більшість українців щодня споживає лише 40 – 80 мкг йоду на добу при необхідних 150 – 300 мкг. У зоні найбільшого ризику – Західна Україна та Чернігівщина: тут споживання йоду катастрофічно низьке. Саме постійний дефіцит йоду в раціоні є причиною частого діагностування у наших співвітчизників дифузних та вузлових форм зобу, а відтак і гіпотиреозу, передусім у жінок у період вагітності та грудного вигодовування.

Читайте також: Молодість надовго: як вітамін Д допоможе попередити передчасне старіння

Крім того, останнім часом все більше даних з'являється про роль дефіциту селену на розвиток захворювань щитоподібної залози.

Селендругий за важливістю після йоду мікроелемент, який впливає на роботу щитоподібної залози, і його функції тісно пов'язані з функціями йоду. По-перше, він потрібен для активації її гормонів, а саме для переходу тироксину (Т4) в активнішу форму – трийодтиронін (Т3). Тому дефіцит селену може погіршувати прояви дефіциту йоду.


Добавки з йодом та селеном збережуть здоров'я усієї родини / Фото: Unsplash

Також селен відповідає за антиоксидантний захист тканин щитоподібної залози. Процес вироблення Т4 і Т3 передбачає велику кількість окисних реакцій, тож без належного захисту тканина залоза, під час синтезу гормонів, може сама себе пошкодити.

Отже, належне забезпечення йодом та селеном є фундаментом здоров'я щитоподібної залози. Оптимальну кількість обох мікроелементів забезпечує дієтична добавка ЙоСен.

Рекомендоване дозування йоду та селену на день:

  • Для дітей – відповідно 90 і 25 мкг.
  • Для дітей від 12 років та дорослих – 150 і 75 мкг.
  • Для вагітних, та під час грудного вигодовування – 200 і 30 мкг.

Профілактичний курс прийому ЙоСен становить 6 – 12 місяців. Подальше вживання добавки слід погодити з лікарем індивідуально.