Коли людина ходить в туалет рідше ніж тричі на тиждень, а випорожнення тверді – це вважається закрепом. Якщо ж проблема зберігається понад три тижні, це вже вважається хронічним закрепом і вимагає звернення до лікаря.

Також на тему: Мікрофлора кишківника дозволяє отримувати з їжі різну кількість енергії

Чому виникає запор

Причини закрепу найчастіше пов'язані зі способом життя:

  • раціон з низьким вмістом клітковини з овочів, фруктів та цільнозернових продуктів;
  • недостатнє вживання рідини;
  • малорухливий спосіб життя;
  • відсутність фізичних навантажень;
  • регулярне ігнорування позивів до туалету.

Інші причини запору включають таке:

  • затримка випорожнень в кишечнику через непрохідність, пухлин прямої або товстої кишки, випинання прямої кишки – ректоцеле, звуження товстої кишки – стеноз;
  • ушкодження нервів, що керують м'язами кишечника, через такі захворювання, як автономна невропатія, розсіяний склероз, хвороба Паркінсона, інсульт та інші;
  • неправильна робота м'язів тазового дна, що регулюють дефекацію: слабкість м'язів, розкоординація або підвищений тонус;
  • стани, що впливають на рівень гормонів в організмі, наприклад вагітність та післяпологовий період, діабет, захворювання щитовидної залози.

Запор також буває побічним ефектом прийому багатьох ліків, наприклад, опіоїдних болезаспокійливих, звичайних протизапальних, таких як ібупрофен, деяких антидепресантів, антигістамінних препаратів та препаратів заліза.

Що робити

Лікування закрепу зазвичай починається з рекомендацій щодо дієти та способу життя:

  • Збільшення кількості клітковини в раціоні – це допоможе збільшити вагу випорожнень і прискорить їхнє проходження по кишківнику. Для цього потрібно їсти більше свіжих овочів та фруктів, цільнозернових круп та цільнозернового хліба. Мета – 14 грамів клітковини на кожні 1000 калорій.
  • Збільшення кількості води – це допоможе зробити кал м'якшим. Бажано додати від 2 до 4 склянок води на день додатково до звичної кількості. При цьому краще уникати напоїв із кофеїном та алкоголю.
  • Регулярна фізична активність допомагає активізувати м'язи кишківника. Бажано займатися спортом більшу частину днів тижня. Якщо раніше людина не займалася, спершу підійдуть піші прогулянки.
  • Увага до туалетної рутини. Важливо не ігнорувати позиви до випорожнення, у процесі не поспішати та зайняти зручне становище. Положення з піднятими колінами або нахилившись може полегшити процедуру.
  • Основними ліками проти запору є проносні. Частина продається без рецепта, але краще проконсультуватися з лікарем при виборі препарату. У жодному разі не можна приймати проносні понад два тижні без контролю з боку лікаря – це може посилити симптоми.

Якщо запор викликаний проблемами з м'язами тазового дна, може допомогти тренування, у тому числі з біологічним зворотним зв'язком. У цьому випадку анальний отвір вставляють спеціальну трубку, а людина імітує дефекацію. Прилад оцінює, як і коли напружуються та розслабляються м'язи.