Виявити ВІЛ та врятувати від раку: унікальні медичні відкриття українців за останні 30 років

За 30 років незалежності Україна подолала надзвичайно багато викликів. Редакція Здоров'я 24 склала перелік основних досягнень у медицині.

Цікаво Від 90-х до сьогодні: як змінювалась українська медицина

1992 – шов-блискавка

Винахід полтавчанина Віталія Запеки дозволяє не знімати шви перед наступною операцією й не накладати знову. Цю проблему розв'язує пластикова блискавка.

Блискавка клеїться до тіла, як клейка плівка-пластир. Біля кріплення шкіра може дихати. Не артеріальну кровотечу шов-змійка зупиняє за секунди. Накласти шов може навіть сам постраждалий. А хірург, розстебнувши його і зробивши операцію, просто застібне.

Розробку шва інженер почав ще з 1992 року – після того, як хірург накладав йому шов на живіт без анестезії. Експериментуючи, придумав ще 6 видів блискавок: для планових операцій, позапланових, з дренажем чи без. Патент отримав ще 2002 року, проте винаходом зацікавилися лише у 2006 році.

1993 – зварювання живих тканин

Раніше післяопераційні рани зашивали. Метод електрозварювання не потребує ниток, позбавляє кровотеч, майже не лишає рубців і скорочує операцію більше як на годину. Під час застосування електрозварювання наноситься мінімальний опік м'яких тканин.

Ідея зварювання живих тканин з'явилася серед вчених Інституту електрозварювання імені Євгена Патона. Ще в 1993 році під керівництвом Бориса Патона – сина винахідника – провели експерименти. Вони довели можливість отримати зварного з'єднання різних м'яких тканин тварин способом біполярної коагуляції. Пізніше почалися експерименти зі зварювання тканин видалених органів людини.

Електрозварювання живих тканин / Фото Pexels

Цей винахід Патона є, мабуть, найвідомішим. Однак він розробляв його не сам, а в колективі з фахівцями інженерного та медичного профілів.

Це є ще й дешевшим методом, ніж ультразвукова хірургія. Такий метод застосовується при проведенні операції на:

• шлунку;
• сечоводі;
• маткових трубах;
• молочних залозах;
• прямій кишці;
• носової перегородки;
• при видаленні гланд.

2005 – антибіотик "Батумін"

У 2005 році учені з Інституту мікробіології та вірусології НАН України створили новий антибіотик, який має високу активність до всіх видів стафілокока. За своїм хімічним складом цей препарат не має аналогів у світі.

Дослідження тривали 30 років. Батумін діє на всі види стафілококів, навіть ті, які не вбивали інші препарати. Після успішного завершення розробки препарат продали в Бельгію, де й розпочали масове виробництво.

2006 – комп'ютерний фонендоскоп

У 2006 році група вчених-акустиків із Національної академії наук України створила комп'ютерний фонендоскоп. Це унікальний комп'ютерний комплекс для реєстрації та обробки звуків дихання дозволяє не тільки за лічені хвилини встановити точний діагноз, а й контролювати клінічний перебіг захворювань дихальних органів.

Новий фонендоскоп дозволяє відмовитись від традиційного "прослуховування" / Фото Freepic

Принцип дії

В основі дії комплексу лежить багатоканальна реєстрація звуків за допомогою чотирьох сенсорів із подальшим аналізом отриманої інформації. Український винахід дозволяє повністю відмовитися від традиційного "прослуховування".

2009 – персональний тренажер "Тренар"

У 2009 році учені Науково-навчального центру інформаційних технологій і систем створили дивовижний апарат, здатний допомогти людям:

• які пережили інсульт;
• страждають від патології центральної або периферичної нервової системи;
• церебрального паралічу;
• багатьох інших захворювань, які впливають на м'язи й руховий апарат.

Принцип дії

"Тренар" дійсно працює як персональний тренер. Прилад за допомогою електроімпульсів навчає пошкоджені м'язи рухам не тільки за заздалегідь заготовленими програмами, а й імітуючи його дії під час тренування.

Масове виробництво "Тренар-01" розпочали ще у 2010 році – відтоді його встановили в 13 клініках і санаторіях по всій Україні. Апарат має компактні розміри й автономну підзарядку.

2012 – гідроструменевий скальпель

Ідея різати людські органи водяним струменем спала на думку інженерам-авіаторам. Вони винаходили гідроструменеві технології для різання сталі та каменю.

Принцип дії

Взявши за основу технології, що використовуються в авіапромисловості, вчені винайшли у 2012 році рідинний струменевий скальпель. Як зі шприца, зі скальпеля під великим тиском б'є тонкий струмінь води. Він ріже тканину та капіляри, не пошкоджуючи великі судини.

Зверніть увагу Чому майже усі дії МОЗ у 2020 році були провальними

2013 – екоін'єкційний шприц

У 2013 році учений Іван Бондаренко, родом із Донецька, винайшов екоін'єкційний шприц. Він розповів, що шприц не містить пластику і скла, а тому не шкодить екології, а крім того, спеціальне пристосування дозволяє знизити ризик поширення СНІДу й гепатиту С.

За словами винахідника, голка шприца ламається, не даючи можливості його ще раз використати. Інноваційний шприц не залишився без уваги. Продуктом уже зацікавилися великі іноземні виробники медикаментів. Цей шприц дозволяє не тільки врятувати багато життів, а і зберегти довкілля.

2015 – унікальний кровоспинний засіб

У 2015 році українські учені-волонтери створили унікальний кровоспинний засіб. Вітчизняний "Кровоспас" став дешевою альтернативою імпортного "Целоксу", який конче необхідний нашим військовим.

Як працює?

Винахідники розповіли, що препарат забезпечує утворення щільного масивного згустку, який надійно закорковує рану. Цей же носій дозволяє досить легко видалити засіб із рани. Він повинен забезпечити гемостаз (біологічна система, яка забезпечує збереження рідкого стану крові у звичайних умовах) менш як за 3 хвилини.

Розробники відзначають, що при створенні препарату передбачалося, що його може застосувати будь-хто на полі бою. Від травня 2016 року засіб отримав сертифікат відповідності. Так, засіб можна використовувати як на фронті, так і в мирному житті, зокрема, у медицині катастроф, у службі швидкої допомоги, травматології та хірургії.

Зверніть увагу Найвизначніші діячі української медицини за часів незалежності

2016 – винахід для тих, хто погано бачить

TechnoEyes – рукавичка для людей із порушеннями зору. Молодий винахідник із Луганська Іван Селезньов представив на міжнародному конкурсі науково-технічних проєктів унікальне пристосування для орієнтації в просторі людей із порушеннями зору.

TechnoEyes – це інфрачервоний датчик відстані. Він допомагає краще орієнтуватися на вулицях міста.

2017 – сенсаційне відкриття, яке може врятувати людство від раку та інших хвороб

Наймолодшій в Україні доктору наук, старшому науковому співробітнику в Інституті молекулярної біології та генетики в Києві Ользі Броварець пророкують Нобелівську премію. Її відкриття дає надію на цілковите одужання від раку та багатьох інших хвороб, до яких призводять мутації.

У своєму дослідженні вона вирахувала закономірність, з якою пари хромосом із мутацією вбудовуються в ДНК людини, у результаті чого виникають небезпечні і смертельні хвороби, зокрема рак.

2018 – виявити ВІЛ навіть на ранніх стадіях інфекційного процесу

Таку тест-систему створили за держзамовленням у ПАТ "Науково-виробнича компанія "ДІАПРОФ-МЕД". Висока діагностична та аналітична чутливість дає можливість виявити ВІЛ навіть на ранніх стадіях інфекційного процесу.

Ще одна перевага системи – її адаптованість до використання на різному обладнанні. Це відкриває можливість широкого застосування в клініко-діагностичних лабораторіях, а також медичних закладах, де проводять забір донорської крові.

Принципово новий метод лікування наслідків інфаркту міокарда

Перепрограмувати серце. У різних країнах вчені намагаються розробити різні методи лікування наслідків інфаркту міокарда. Один із таких принципово нових підходів сьогодні розробляє наукова група з Інституту молекулярної біології та генетики (ІМБіГ) НАН України під керівництвом доктора біологічних наук Оксани Півень. Група вчених проводить серію фундаментальних досліджень, щоби зрозуміти, як можна змусити фібробласти в буквальному сенсі перетворитися на клітини серцевого м'яза і, так оновити серце.

2020 – ПЛР і ІФА-тести для діагностики коронавірусу

Вірусологи та імунологи однієї із київських приватних лабораторій розробили імуноферментний тест, який виявляє антитіла до COVID-19, тобто показує, чи має людина імунітет проти коронавірусу.

Ці тести набагато дешевші, ніж тестування методом ПЛР, і їх можна робити в будь-якому медичному закладі. Розробники стверджують, що точність ІФА-тесту – 84%, а вартість – 47 гривень.

Зверніть увагу Як змінилася освіта медиків за часи незалежності: інтерв'ю з професором

На початку розгортання пандемії коронавірусу в Україні, навесні 2020 року, науковці з Інституту молекулярної біології та генетики НАН України розробили тест-системи діагностування коронавірусу методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР).

Також українські науковці повідомляють, що працюють над розробкою вакцин проти коронавірусу.