Від 90-х до сьогодні: як змінювалась українська медицина

Українську медицину можна порівняти з першим поколінням українських міленіалів. По суті, вона зародилась у радянському суспільстві й для того, аби стати сучасною та по-справжньому європейською, їй потрібно докласти певні зусилля.

До теми Які хвороби забрали найбільше життів українців у 2020 році

Оскільки ми говоримо про структуру, вона не може змінитись самостійно. Для цього їй необхідна допомога у вигляді реформ та відсутність корупції. Але від початку української незалежності більшість "опікунів" медицини були не надто зацікавлені в її розвитку, намагаючись тримати на плаву застарілу систему, яка вже не могла ефективно функціонувати.

Чи змінився рівень медичної допомоги та у якому напрямку потрібно розвиватися

Кількість лікарень та лікарів

Коли Україна стала незалежною, а саме у 1991 році, в країні діяло близько 3900 закладів охорони здоров’я. Сумарно у них було близько 700 тисяч лікарняних ліжок, тобто приблизно 135 ліжок на 10 тисяч населення.

Станом на 2021 рік угоди з НСЗУ уклали 5 409 закладів, які надають екстрену та медичну допомогу. 4 544 з них є комунальними, 523 – ФОП, а решта 342 – приватні. Свої корективи внесла пандемія, оскільки 1 393 з таких закладів спеціалізуються на COVID-19.

За даними того ж Держстату, у 1991 році в Україні було 230 тисяч лікарів і 607 тисяч середнього медичного персоналу.

Як пише Інтерфакс-Україна з посиланням на НСЗУ, станом на 1 лютого 2021 року в країні працювали 272 264 лікарів і медичного персоналу. З них майже 24 тисячі – лікарі первинної ланки та понад 97 тисяч лікарів спеціалізованої медичної допомоги.

Зауважимо, що від 1991 року до 2017 року кількість медичних закладів та лікарів в країні скоротилася ледь не удвічі. Але все змінилося у тому ж році, коли розпочався другий етап медичної реформи – реформа фінансування.

В Україні запрацювала медична реформа / Фото Getty Images

Гроші пішли за пацієнтом

Жодна країна у світі не може собі дозволити покривати усі види лікарняних послуг. Тож держава почала спрямовувати певну суму коштів на найпріоритетніші види послуг.

Окрім цього, грошові ресурси у системі перерозподілили таким чином, щоб кошти йшли у лікарні, в яких є можливість надавати якісну та вчасну медичну допомогу.

В основі реформи лежить принцип "гроші ходять за пацієнтом" – тепер медичні заклади та лікарі отримують гроші за кількість наданих послуг. Чим більша кількість укладених декларацій та чим більше звернень у певний заклад – тим більше грошей надходить. Таким чином заклади отримують стимул до здорової конкуренції та підвищення якості послуг.

Важливо зауважити, що реформу так і не довели до кінця. Тому вона не працює так, як мала б працювати.

Чому медична реформа недопрацьована

Річ у тім, що МОЗ так і не запустило механізм контролю якості надання медичних послуг. Тому лікар, який просто має багато декларацій і виконує свою роботу абияк отримує такі ж самі кошти, як і справді хороший та доказовий лікар з такою ж кількістю декларацій.

Чому так сталося? Тому що команду, яка впроваджувала реформу, замінили на іншу. А наступні не мали одностайної думки щодо реформи (та й під час пандемії COVID-19 довелося наново перепрофільовувати лікарні та перерозподіляти ресурси).

Хорошу думку з цього приводу журналістам ТСН висловив чинний санітарний лікар України Ігор Кузін.

Попереду однозначно ще багато викликів. Питання, як ефективніше розподіляти гроші та мотивувати лікарів, залишається відкритим.

Але факт залишається фактом – багато українців недоотримуватимуть якісну медичну допомогу, допоки міністерство не контролюватиме рівень надання цих послуг лікарями та закладами. Зокрема мова йде про виконання медичних протоколів, правильність використання лікарських засобів та медичних виробів. До прикладу, саме через відсутність такого контролю значна кількість сімейних лікарів виписує пацієнтам антибіотики не за призначенням. Або ж БАДи та фуфломіцини.

Не менш важливо – запустити систему оцінювання закладів та лікарів для самих пацієнтів, завдяки якій відомство відстежувало б якість та професійність виконання обов’язків.

До того ж корупція у медичних закладах досі присутня. Багато лікарів або хірургів продовжують вимагати грошей у пацієнтів попри те, що отримують оплату від НСЗУ. Більшість пацієнтів не повідомляють про це, оскільки бояться взагалі залишитись без будь-якої допомоги.

До теми Чому майже усі дії МОЗ у 2020 році були провальними

Від чого помирали українці 30 років тому та сьогодні

Станом на 1991 рік, близько 52% смертей в Україні були спричинені серцево-судинними захворюваннями. На другому місці були онкологічні захворювання – 15,7%.

Впродовж 2020 року хвороби систем кровообігу (на першому місці з яких ішемічна хвороба серця) забрали життя 408 721 українця. Це 66,3% від загальної кількості смертей (616 835). На другому місці так і залишилися онкологічні хвороби (12,6%).

Рівень смертності від онкологічних хвороб в Україні дещо впав. Але смертність від серцево-судинних захворювань лише зросла. Парадокс в тому, що більшість смертей від ССЗ можна було б уникнути. Оскільки на розвиток таких хвороб впливає якість життя. Саме тому серед населення важливо пропагувати здоровий спосіб життя, правильне харчування та фізичну активність. Але поки що у МОЗ це виходить не надто добре.

Пандемія COVID-19 теж значно вплинула на смертність в Україні / Фото 24 канал

У 2021 році президент Володимир Зеленський ініціював програму "Здорова Україна", яка націлена на українців різного віку. В її основі – зміна харчових звичок громадян та рівний доступ до спорту для кожного. Але для того, щоб оцінити ефективність програми, яка лише впроваджується, потрібен не один рік.

Як змінилась середня тривалість життя?

Українцю, народженому 24 серпня 1991 року, статистична наука прогнозувала прожити щасливі 69,3 років. А ось середня очікувана тривалість життя в Україні у 2019 році склала 72,01 роки.

Звісно, середня тривалість життя – лише суха статистика, яка часто відірвана від реального життя. На показник середньої тривалості життя дуже впливає дитяча смертність.

У 1991 році на тисячу новонароджених українців припадало 13,9 випадків смерті дітей віком до п’яти років. У 2020 році цей показник становив 7,5 на тисячу новонароджених.

Хоч рівень дитячої смертності в Україні впав, насправді наша країна займає одне з найперших місць в Європі за цим показником. Так, у країнах ЄС показник дитячої смертності значно нижчий – 3,4 на тисячу.

Пробудження після довгого сну: як в Україні почала розвиватися трансплантація

Щороку трансплантації потребують близько 5000 українців. На жаль, 3400 з них помирають, так і не дочекавшись операції.

Після розпаду СРСР процес розвитку трансплантації загальмувався у всіх країнах колишнього радянського союзу. І якщо в сусідніх країнах ця крига скресла раніше, в Україні не було ні протоколів, ні засобів, ні технологій для проведення таких операцій. Ця система не фінансувалась належним чином та не підтримувалась державою.

Одиничні випадки трансплантації відбувалися лише за ініціативи самих лікарів та хірургів й здебільшого містили експериментальний характер. Тож люди, яким необхідна була екстрена трансплантація якогось органу, змушені були шукати такі послуги за кордоном.

Пацієнти, які не могли собі дозволити послуги у країнах-лідерах медицини (до прикладу, Ізраїль) змушені були оплачувати свої послуги в країнах з не надто високим рівнем медицини (Індія, Туреччина чи Білорусь).

Центр трансплантації кісткового мозку у Львові після відкриття, 2017 рік / Фото 24 каналу

Особливо галузь трансплантації в Україні почала стрімко зростати після того, як наприкінці 2019 року парламент підтримав запропоновані Комітетом охорони здоров’я нації зміни до законодавства.

А 1 січня 2021 року в Україні запрацювала Єдина державна інформаційна система трансплантації органів та тканин. Це система, яка поєднує донора і реципієнта. Без неї системний розвиток трансплантації в Україні був би неможливим.

Трансплантація в Україні за останні 3 роки:

• 2019 році в Україні провели 78 операцій з пересадки органів,
• у 2020 році – 129,
• за 6 місяців 2021 року зробили 126 операцій (93 нирки, 22 печінки, 11 серця). Це майже стільки, скільки за весь 2020 рік.

Трансплантація кісткового мозку на теренах країни почала розвиватись доволі активно. Минулого року в Україні виконали 208 таких трансплантацій, а лише тільки за перший квартал 2021 – 74.

Окрім цього, вперше за 13 років в Україні провели алогенну трансплантацію кісткового мозку від родинного донора дорослій людині.

Ця позитивна статистика свідчить, що Україні плавно та поступово відмовляється від дороговартісних операцій за кордоном. За першу половину 2021 року у Білорусь на трансплантацію поїхали всього 15 пацієнтів.

У Львові вперше проводять трансплантацію нирок дитині, 2021 рік / Фото ЗУСДМЦ

Проведення таких операцій дозволяє зекономити кошти й допомогти більшій кількості пацієнтів. До прикладу, трансплантація нирки на території України коштує державі 801 тисячу гривень. А за таку ж операцію у Білорусі держава сплачує 1,8 мільйона гривень.

Вочевидь, в Уряді зрозуміли важливість розвитку цієї галузі, оскільки кабмін схвалив збільшення тарифів на забезпечення трансплантацій. Якщо у 2020 році фінансування пілотного проєкту МОЗ становило 112 мільйонів гривень, то у 2021 – 502 мільйони.

До теми Стали відомі ціни на трансплантацію органів в Україні

Стоматологів вдосталь. Навчайтеся на трансплантолога

Однією з основних проблем залишається нестача кадрів. Кількість випускників за спеціальністю "трансплантологія" поки що не відповідає потребам галузі, яка почала стрімко набирати обертів.

Окрім цього, МОЗ все ще необхідно приділити увагу закупівлі обладнання та підготовці лікарів відділень інтенсивної терапії для ефективнішої взаємодії з трансплант-координаторами.

Як пришвидшити розвиток української медичної системи

Українська медицина не ідеальна. Попереду на неї очікує ще багато перепон, законопроєктів та реформувань. Але її рівень значно покращиться, якщо ми станемо кращими пацієнтами. Що можеш зробити конкретно ти?

• без вагань змінювати сімейного лікаря, якщо твій тебе не влаштовує. Це можна зробити безболісно – розривати угоду з попереднім лікарем непотрібно. Коли підписуєш угоду з наступним лікарем, то попередня анулюється автоматично.
• надіслати скаргу у МОЗ, якщо професійні або людські якості лікаря залишають бажати кращого.
• не платити щоразу, коли лікар вимагає "подяку" за послуги, а повідомляти про це у НАЗК та Міністерство охорони здоров'я.
• і, чи не найголовніше, слідкувати за своїм станом здоров'я.

Пам'ятай, більшість хвороб можна уникнути за допомогою здорового способу життя, правильного харчування та фізичної активності. Не нехтуй вакцинацією та засобами контрацепції й ніколи не займайся самолікуванням.