Щоб оцінити зміни, які відбулись в медичній освіті за тридцять років, ми поговорили з професором, завідувачем кафедри шпитальної хірургії Львівського медичного університету Кобзою Ігорем Івановичем. Професор оперує понад 40 років, навчає студентів судинній хірургії і досі з вогнем в очах розповідає, як змінювати медичну освіту, щоб фахівці не емігрували, а українці отримували якісні послуги.

До теми Від 90-х до сьогодні: як змінювалась українська медицина

За даними Індекс здоров’я. Україна, майже кожен п'ятий українець не пішов до лікаря, бо не довіряє медикам. Радше поїдуть закордон, та дорого. Парадокс, але за кордоном працює багато наших, українських спеціалістів, які вчились тут, практикувались, але через низьку зарплату – вирішили емігрувати.

"Ось перелік країн, де працюють наші працівники, вони навчились тут, у Медінституті, але оперують зараз в цих країнах. Наша зарплата відрізняється з деякими країнами удесятеро, з Польщею вдвічі", – розповідає Ігор Кобза і простягає підготовлений список.

Там читаємо: США, Англія, Австралія, Японія, Німеччина, Польща, Швейцарія (Цюрих), Шотландія (Единбург).

Ігор Іванович розповідає, що наш студент спокійно підтверджує кваліфікацію за кордоном, якщо тут має навіть середні бали.

Водночас якщо аналізувати критично, то, змінити підхід до вивчення, наприклад, судинної хірургії таки необхідно.

Скільки часу і практики в студентів судинної хірургії

Ігор Кобза розповів, що в Європі вчать судинній хірургії 7 років. Тобто, після закінчення медичного інституту ще 7 років навчання судинної хірургії. В деяких країнах 4 – 5 років.

Натомість в Україні вчать 3 місяці, так було ще за часів радянського союзу, так є і досі.

Окрім того, у них є встановлена норма кількості операцій, які повинен виконати студент, 120 – 270 реконструктивних операцій. Тобто, для того, щоб стати судинним хірургом студент повинен виконати певну кількість самостійних операцій і певну кількість – бути асистентом.

У нас жодної операції немає у вимогах, лише 3 місяці навчання. Мені соромно, але попри те, у нас є багато здібних студентів,
– додав Ігор Кобза.

Чому лікарі після навчання їдуть за кордон

Нема градації в зарплатах – це перше, друге – ніхто не перевіряє, як працюють ці фахівці. У нас можуть бути фахівці, які активно не проводять операції, беруть чергування і отримують зарплатню і їх ніхто не звільняє. Зарплата не залежить від кількості проведених операцій, а головне якості їх проведення.

Кобза Ігор – професор, судинний хірург

“Ми робимо тяжкі реконструктивні операції, аби врятувати людині ногу, при гангрені, а ціна ампутації ноги приблизно така сама, як ціна реконструктивної операції. Ампутацію робити 15 хвилин і виконати її може будь-який хірург, навіть не судинний, а реконструктивну операцію треба вчитись робити 4 – 5 років, а хтось і за 20 не зможе її якісно зробити. А ціна таких операцій однакова, то яка тут мотивація?”

Неоціненні фахівці, пошарпані коридори

В нас є багато хороших людей і високопрофесійних хірургів. От, наприклад, на конференцію до нас приїздив професор з Ізраіля, читати лекцію, було у нас ще півгодини часу перед її початком і я запропонував пройтись відділенням, показати, як ми працюємо, він був вражений – спершу в яких умовах ми працюємо, а потім тим, які операції виконуємо, він просив, чи може своїх інтернів відправити до нас, щоб вони повчились, – розповідає Ігор Кобза.


Відділення судинної хірургії Клінічної лікарні / Фото 24 канал

З 300 унікальних операцій на судинах у світі – 30 роблять тут

Ігор Кобза розповідає, що у відділенні судинної хірургії Медінституту проводять дійсно унікальні операції. Якщо у світі подібних виконують 300, то у нас з їх кількості 30.

Коли я приїжджаю за кордон і розповідаю, які операції, я виконую, то на мене дивляться, як на супер багату людину,
– з посмішкою говорить Ігор Кобза.

Так лише в день розмови з професором, він виконав 3 операції на сонних артеріях – це попередження інсульту.

Що таке НСЗУ?

Національна служба здоров'я України – центральний орган виконавчої влади. Відомство є розпорядником бюджетних коштів у сфері державних фінансових гарантій. НСЗУ не має права видавати нормативно-правові акти, а може лише вносити пропозиції. Саме НСЗУ здійснює моніторинг, аналізує та прогнозує потреби населення у медичних послугах, є замовником медичних послуг та відповідає за стратегічні їх закупівлі за Програмою медичних гарантій. Що таке програма медичних гарантій та коли вона з'явилась в незалежній Україні – пояснимо далі.

Коротка хронологія розвитку медицини за час незалежності

Джерело: Суспільне COMONS

  • Радянська "система Семашка", яка зберігалася в Україні тривалий час, була ледве не ідеальною в теорії і абсолютно нереальною на практиці. Система передбачала фінансування закладів охорони здоров'я за кількістю ліжко-місць.
  • 90-ті роки називають періодом адаптації нового національного законодавства під систему Семашка. Тоді працівникам соціальної сфери, зокрема медикам, довго затримували зарплату.
  • Перші ознаки реформування медицини з'явилися у 2000 роках – почався перехід на нову модель первинної медико-санітарної допомоги, в основі якої стали принципи сімейної медицини.
  • У 2011 році Верховна Рада ухвалила законопроєкт "Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я" в окремих регіонах, зокрема у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та Києві. Закон передбачав збільшення кількості амбулаторій, перепрофілювання спеціалізованих закладів, організацію госпітальних округів, бюджетне фінансування за видами медичного обслуговування, програмно-цільові методи у видатках на охорону здоров'я.
  • Реформу розкритикували, а відтак не завершили. Схожі принципи почали впроваджувати декілька років по тому.
  • У 2017 роках українські медзаклади перебували в критичному становищі. Так, за результатами перевірок Державної санітарно-епідеміологічної служби, 2007 року тільки 29,6% із них були підключені до водопроводу й лише 21,1% — до каналізаційної мережі. Відзначали також і критичний стан зайнятості в системі охорони здоров'я.
  • З 2016 року Уляна Супрун бувши в.о міністра охорони здоров'я розпочала реформувати медичну систему і за три роки перебування на посаді таки впровадила найбільше з усіх інших міністрів змін за час незалежності України.
  • У 2017 році почав діяти закон "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення". Нарешті медицина стала платною, з'явились тарифи на оплату медичних послуг.
  • З 2 квітня 2018 року пацієнти отримали право обирати сімейного лікаря.
  • З 1 квітня 2020 року почалася реформа вторинної (спеціалізованої) ланки медичної системи.

Читайте також Найвизначніші діячі української медицини за часів незалежності

Ігор Кобза – професор, судинний хірург

“Щодо Супрун назву кілька позитивних моментів ланка сімейної медицини і впровадження міжнародних рекомендацій, тепер закордонні рекомендації дійні в Україні”.

Реформування освіти медиків

Наразі система Українського медичного диплома поступово інтегрується із Європейською медичною системою, суть якої – Болонська система, за якою сьогодні студенти навчаються, за якою оцінюються їхні знання.

Україна увійшла до Європейського простору вищої освіти, тобто єдиного європейського освітнього простору всіх країн, що беруть участь у Болонському процесі у сфері вищої освіти.

Наразі інтегрований тестовий іспит КРОК для медиків відбувається у три етапи:

  • КРОК-1 – іспит із дисциплін фундаментальної підготовки, який складається на третьому курсі і охоплює зазвичай 9 дисциплін.
  • КРОК-2 – складається на останньому курсі – охоплює питання із дисциплін професійної підготовки фахівців.
  • КРОК-3 – складається під час навчання в інтернатурі – іспит повинен оцінити відповідність рівня компетентності фахівців із вищою освітою і є обов'язковим для атестації інтернів.

Як покращити медичну освіту в Україні

Ігор Кобза – професор, судинний хірург

“ Спеціалістів слід перевіряти, як Президента, кожних 5 років. Це людське життя, спеціаліста варто перевіряти, у всьому світі кожен лікар звітує про свою роботу – у Польщі, наприклад, як тільки відійшли від совка, видали указ – за 5 років хірург повинен виконати не менше 300 реконструктивних операцій”.

Як тільки ввели цю норму в країні, її виконали лише 10% спеціалістів, зате потім половина, а згодом і більшість. Чому у нас так не зробити? Спочатку це буде невеличкий шок, хтось покине судинну практику, кудись перейде, але хтось і підтвердить свою кваліфікацію.

Щоб розвинути трансплантологію слід почати з студентів

З професором ми також поговорили і про успіхи в трансплантології. Ігор Кобза провів гарну аналогію: щоб будувати будинок, треба мати міцну основу.

Основа це що? Спершу це студенти, які повинні залишитись в Україні, а не виїхати, стіни – сімейна ланка та вузькопрофільні спеціалісти – тут теж є свої нюанси поки що, а трансплантологія – це вже дах,
– наголосив Ігор Ігорьович.

За словами професора, в Україні співвідношення судинних відділень до загальнохірургічних дуже мале.

От у Львові судинна хірургія є в нас (Клінічна лікарня при Медінституті) і зараз відкрили Лікарню швидкої допомоги, третя в госпіталі. Деякі області мають по одному відділенні на 20 – 30 ліжок. А якщо перевірити спеціалістів цих відділень – то це баласт,
– зазначив Ігор Кобза.

Ключове і потрібне

Аби українці отримували якісні медичні послуги, лікарі повинні не призначати фуфломіцини, вміти оперувати, знати, що можуть прогодувати свою сім'ю без хабарів. Наука – сфера, яка вимагає від лікарів постійного навчання, самовдосконалення.

Медична освіта повинна забезпечити високоякісну підготовку студентів і стати важливою складовою реформування галузі охорони здоров'я.

Від рівня підготовки майбутніх лікарів залежить якість надання медичної допомоги населенню країни.

Реформування в системі охорони здоров'я створює нові вимоги у формуванні спеціалістів нового типу, які повинні не тільки досконало володіти спеціальністю, а й мати навички співчутливості, вміти адаптуватись до нових змін.