Українську версію інтерактивного зошита взяло на себе видавництво Олі Фреймут під назвою Snowdrop. Аби краще пояснити, що не так з україномовним виданням, ми поспілкувались з медійницею у сфері психічного здоров'я Катериною Ткачишин.

Важливо: Чому депресія настільки небезпечна і як її подолати

Передусім, варто пояснити, що оригінал книжки "The big activity book for anxious people" перекладається як "Інтерактивна книга для тривожних людей".

Оригінал книги "The big activity book for anxious people" та українська адаптація "Інтерактивний зошит для психів":

Тривожність – це короткотерміновий стан хвилювання, страху або сильного переймання через проблеми, який може бути індивідуальною властивістю психіки людини та ніяк не заважати її повсякденній діяльності. Тривога або страх є типовими та цілком нормальними реакціями людини на небезпеку, проте тривожні люди відчувають її значно частіше, адже мають свій суб'єктивний погляд на ситуації в житті.

Тривога, тривожний розлад і тривожна особистість. Всі 3 схожих поняття і в той же момент абсолютно про різне. Коли ми говоримо про тривогу, то це емоція, яка несе важливе фізіологічне значення для організму. Еволюційно це те, що допомогло нам уникнути небезпеки та вижити. Тобто коли ми говоримо про тривогу, то вона є абсолютно у всіх нас,
– розповідає психологиня Ярослава Євтищенко.

Психічний розлад – це довготривалий стан (два тижні й більше) неправильного функціонування психіки, який супроводжується набором симптомів, що заважають людині жити. Вона випадає з соціального життя, не може повноцінно працювати, погіршуються стосунки з її родиною, тощо.

Генералізований тривожний розлад (ГТР), одним із симптомів якого є тривога, – це різновид неврозу, при якому людина дуже часто надумує небезпеку. Люди з тривожним розладом відчувають стрес значно глибше, що може призвести до таких фізіологічних проявів, як: нервозність, тремтіння, м'язова напруга, підвищена пітливість, запаморочення, дискомфорт у ділянці сонячного сплетіння й пришвидшене серцебиття. Люди з ГТР відчувають тривогу постійно і їх завжди турбують погані передчуття.

...Що ж стосується тривожних розладів – це розлади, які потрібно лікувати. Розлади, при яких прояв тривоги є основним симптомом і не обмежується будь-якою конкретною зовнішньою ситуацією. Тут ми говоримо і про нав'язливі думки й навіть панічні атаки,
– додає Ярослава Євтищенко.

Тривожна людина і та яку, дискримінуючи, називають "психом" – це абсолютно дві різні категорії людей. За словами експертки, видавництво не лише перекрутило контекст, а й припустилося дуже великої дискримінаційної помилки.

Катерина Ткачишин – медійниця у сфері психічного здоров'я
“ Я впевнена, що редакційна колегія видавництва Snowdrop та його засновниця пані Фреймут, які адаптували цю книгу для українського читача, прекрасно знають англійську, зокрема те, що "anxios" в перекладі означає "тривожність", а не психоз. "Псих" - це визначення, яким зневажливо називають людей із психічними розладами, тим самим дискримінуючи їх."

За словами Катерини Ткачишин, слово "псих" – це недотримання Конвенції про права людей з інвалідністю та грубе порушення журналістських стандартів, що витікають з Конвенції ООН про права людини.

Якщо на "Зошиті для психів" зациклиться людина, яка не знає про свій діагноз, вона може занадто серйозно сприйняти це на свій рахунок. Й хоч книжка подана у розважальному стилі, деякі люди, які вважають себе "психами" (насаджена думка суспільства), можуть подумати, що ця книга їм якось допоможе.

Ще існує ризик, що назву цієї книжки по-своєму сприймуть люди з депресію або іншими складними психічними захворюваннями.

Катерина Ткачишин
Для мене є диким, як журналіст з дуже великим досвідом та телеведуча з потужним "моральним кодексом" допустила у своєму виданні такий термін... Коли більшість українських активістів виступають за інклюзію і говорять про те, що нічиї права не мають бути принижені, у нас виходить книжка, яка своєю назвою дискримінує та принижує людей з психічними розладами ".

Слово "псих" в Україні розповсюджене і його часто вживають в суспільстві. Проте це зовсім не означає, що так можна говорити.

У нашій країні досі існує проблема, що соціум не дуже ознайомлений з культурою психічного здоров'я, тому більшість не сприймає такі захворювання серйозно. Натомість люди, які відчувають зміни у своєму психічному здоров'ї, часто бояться звернутися до фахівця по медичну допомогу й розповісти про проблему.

За оцінками Міжнародного медичного корпусу, приблизно 75% українців не мають доступу до кваліфікованої допомоги у сфері психічного здоров'я. Нині в Україні є велика кількість психіатрів, проте не вистачає кваліфікованих психологів, психотерапевтів та соціальних працівників.

Окрім того, мешканці України з психічними розладами часто стискаються з психологічними бар'єрами: висока вартість лікування, сором, недовіра до системи, необізнаність соціуму, через що виникає страх ділитися своїми проблемами.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.