Про це та інше Здоров'ю 24 розповіла Ірина Волошина, професорка кафедри сімейної медицини ЗДМУ, сімейна лікарка, представниця правління ГО "Академія сімейної медицини України".

Також на тему: Пневмонія: види, симптоми та лікування

Наші легені є дуже важливим органом, основна функція якого – газообмін. Тобто завдяки легеням наша кров насичується киснем та повертає назад вуглець або вуглекислий газ. Відбувається газообмін в альвеолах, до яких повітря доходить по бронхіальному дереву.

Ірина Волошина
“Легені дуже тісно пов’язані з серцево-судинною системою, адже альвеоли окутані капілярною сіткою, аби молекули кисню швидко і легко проникали у кров за допомогою дифузії”.

Наші легені досить гнучкі й можуть звужуватись та розширюватись залежно від ситуації. Наприклад, коли повітря тепле або займаємось фізичною активність – бронхи розширюються, йде форсоване дихання і ми споживаємо більше повітря та кисню, тож можемо виконувати фізичну роботу.

Куріння позбавляє бронхи можливості розширюватись, а легені – захоплювати достатньо повітря. Так розвивається дихальна недостатність. Відбувається так, бо через постійний вплив тютюнового диму бронхи звужуються, стають менш гнучкими. Тобто коли потрібно буде піднятись на третій поверх – почнеться задишка.

Також, поверхня бронхів вкрита миготливим епітелієм. Це такі ворсинки, які рухаються і допомагають разом із мокротинням виводити пил, бруд та інші сторонні предмети з легень, аби вони не потрапляли в кров. Через куріння ці ворсинки миготливого епітелію випалюються і не можуть так добре виводити слиз.

Куріння найбільше шкодить легеням
Куріння найбільше шкодить легеням / Фото Unsplash

У нормі людина виділяє 300-500 мілілітрів слизу щодня, ми його ковтаємо і навіть не помічаємо цього. У курців мокротиння виробляється більше, але ці ворсинки миготливого епітелію не справляються, тож людина починає кашляти, аби вивести зайвий слиз із легень. З кожною викуреною цигаркою ворсинок стає все менше, виділяється більше слизу, звужується просвіт бронхів. Тривалий кашель – це вже ознака того, що у легенях почались процеси руйнування.

Професійні фактори. Найбільше негативному впливу піддаються шахтарі або працівники гірничих підприємств, кухарі, які часто працюють з паром. Також люди, які працюють в умовах або дуже низьких або дуже високих температур.

Пил та хімічні випари – також негативно виливають на здоров’я легенів, наприклад, при роботі на заводах.

Важкі респіраторні інфекції. Важкі пневмонії, особливо в дитинстві, уражають легені та бронхіальне дерево. Після перенесених захворювань на легенях утворюються рубці й це вже призведе до відхилень у роботі легень. Це впливатиме на розвиток захворювань респіраторної системи у майбутньому, зокрема, і хронічного обструктивного захворювання легень.

Читайте також: Плавання і хвороби серця: протипоказання та користь

Куріння – це найгірше, що можна зробити для здоров’я легенів?

Вплив куріння на здоров’я легень є досить значним, зокрема, і електронних сигарет. Не варто себе тішити тим, що переходячи на електронні сигарети, ви менше шкодите організму. Від цієї згубної звички слід відмовитись назавжди – це залежність, психологічна залежність від нікотину. Існує багато ефективних методик, які можуть допомогти кинути курити. Запитайте свого сімейного лікаря, як швидше й ефективніше відмовитись від куріння.

Що відбувається з легенями, якщо людина курить постійно понад рік: починається гіперсекреція бронхів, тобто мокротиння виділяється більше норми, бронхи звужуються, зростає ризик онкологічних утворень, зокрема, і легень. Також куріння сильно впливає на наше серце та судини й збільшує ризик захворювань серцево-судинної системи. Тютюновий дим є тригером загострень хронічних захворювань легень.

Є наукові дані, які показують, що кинути курити можна у будь-якому віці й від цього буде користь для організму. Найбільше це вплине на ризик серцево-судинних захворювань, зокрема, інфарктів та інсультів,
– розповіла лікарка.

Кашель. Особливо, хронічний кашель зранку, коли щодня потрібно щось відкашляти. Про це потрібно повідомити лікарю, адже це не є нормальним симптомом. Я також раджу дивитись на вигляд і колір мокротиння.

Задишка. Якщо ви не можете повноцінно займатись спортом через сильну задишку або навіть прогулятись у швидкому темпі – слід звернутись до лікаря. Також тривожний симптом – якщо не можете піднятись сходами без задишки.

Біль у грудній клітині під час дихання. Цей симптом теж може свідчити, що з легенями й плеврою щось не все добре і слід звернутись до лікаря.

Кров у мокротинні. Небезпечний симптом, з яким потрібно якнайшвидше звернутись до лікаря. Потрібно розуміти, звідки кров взялась у мокротинні й що відбувається з легенями й бронхами (може бути ознакою туберкульозу або раку).

Раптова зупинка дихання. Симптом, який виникає різко, і більш схожий на респіраторний напад. Людина не кашляє, задишки немає, але раптом подих перехоплює при будь-яких умовах.

Втрата маси тіла, яку не можна пояснити. Це може бути ознакою різноманітних захворювань, зокрема, і проблем із легенями.

Поширеність захворювань легень в Україні досить висока. Наприклад, ми є одними із лідерів за кількістю хворих на туберкульоз. Також за останніми даними дослідження STEPS – близько 30% дорослого населення України є курцями. Тож можемо говорити, що поширеність хронічного обструктивного захворювання легенів (ХОЗЛ) також дуже висока, адже діагностують її у майже кожного курця, який палить довгий час.

Ірина Волошина
“Звертати увагу на підозрілі симптоми дуже важливо, ігнорувати їх не можна. Чим швидше ми звертаємось до лікаря – тим швидше зможемо вилікувати захворювання. А якщо це хронічне захворювання, як ХОЗЛ – зупинити процес руйнування легень та зберегти здоров’я пацієнта”.

Часто люди не звертають уваги, наприклад, на невеликий ранковий кашель і вважають його нормою. А це вже перший симптоми ХОЗЛ і без відповідного лікування, стан людини погіршується.

Також зараз в Україні зросла статистика смертності впродовж першого року після того, як людині поставили діагноз "туберкульоз". Це свідчить якраз про те, що пацієнти не звертаються до лікаря вчасно.

Якщо існують фактори ризику (куріння, спадковість) – приходити на консультації до сімейного лікаря і перевіряти свої легені слід регулярно.

Звернутись до сімейного лікаря варто за наявності симптомів або коли ви розумієте, що щось не так із вашими легенями. Тоді вже, за потреби, отримувати направлення для додаткової діагностики чи консультації у пульмонолога.

Читайте також: Як почати бігати і не кинути: поради для початківців

Скринінгові обстеження людей у молодому віці рекомендовані лише людям з групи ризику. Бігти усім підряд щороку на спірометрію чи інші дослідження не варто, але потрібно дослухатись до себе та помічати зміни в організмі,
– зазначає лікарка.

Часто у людини можуть бути проблеми із серцево-судинною системою, наприклад, серцева недостатність. Цей стан може бути пов’язаний із легенями, тож у такому випадку лікар може порекомендувати додатково перевірити дихальну систему.

Флюорографію щороку робити не потрібно. Це норми, які базувались на застарілих стандартах лікування та діагностики. В міжнародних рекомендаціях такого пункту немає. До того ж чутливість такого методу діагностики досить невисока і шанси помітити щось на ранніх стадіях – дуже малі. Часто буває, що флюорографія не показує патологій, людина думає, що здорова і втрачає час, за який хвороба встигає розвинутись ще більше.

Не потрібно робити щороку флюрографію
Не потрібно робити щороку флюорографію / Фото Unsplash

Зараз діагностика респіраторної системи є безкоштовною завдяки програмі медичних гарантій. Звісно, якщо у людини є сімейний лікар, з яким він підписав декларацію. Коли у лікаря і пацієнта довірливі стосунки, виписати направлення на діагностику можна навіть телефоном. Наприклад, пацієнт звертається із симптомами кашлю – сімейний лікар фіксує звернення в електронній системі та виписує направлення на безкоштовну діагностику чи консультацію до спеціаліста вторинної ланки.

  1. Простий тест – спробуйте на 30 секунд затримати повітря. Якщо вам важко або це викликає певний дискомфорт – варто звернутись до лікаря. Також перевірити здоров'я легенів допоможе короткий тест.
  2. Спробуйте піднятись на третій поверх по сходах. У нормі цю дистанцію здорові легені долають без задишки.
  • Регулярно займатись спортом
  • Уникати шкідливих звичок, зокрема, тютюнопаління
  • Вакцинуватись, зокрема від грипу та пневмококу
  • Частіше бувати на свіжому повітрі (щонайменш 2 години на день)
  • Регулярне та збалансоване харчування
  • Дотримуватись рекомендацій лікаря, якщо проблеми з легенями вже виникли
  • Не займатись самолікуванням, особливо не приймати антибіотики без призначень лікаря
Ірина Волошина
“Найкраща дихальна гімнастика – це пробіжка або прогулянка. Наприклад, 10 тисяч кроків щодня. Проходити цю дистанцію слід швидким темпом це коли ви не можете при цьому говорити по телефону, бо перехоплює дихання. Це тренуватиме не лише наші легені, але і підтримуватиме здоров’я серцево-судинної системи”.

Автор: Віра Стадник