У цьому матеріалі для 24 каналу я ділюся своїм досвідом лазерної корекції. Від процедури минуло вже 3 місяці, й шкодую я лише про одне: що не зробила її раніше.

Зауважте Як дожити до 100 років: генетики назвали два секрети довгожителів

У 13 років мені діагностували короткозорість. Це були ще ті древні часи, коли офтальмолог поправляв свої окуляри й зітхав: "то все через ті ваші комп'ютери".

Спершу "розмився" годинник на стіні. Тоді – власне відображення у дзеркалі. Зрештою, дійшло до того, що у кав'ярні я гадала: це таки симпатичний килимок чи заклад – pet prendly, й хтось привів коргі (то любов)?

У 23 роки я дізналася, що мої очні яблука – більші, ніж мали б бути, й це стало причиною всіх проблем. Комп'ютер зітхнув з полегшенням, що хоча б цей гріх з нього знято. А я вирішила: час робити корекцію.

Як відбувається лазерна корекція зору

Лазерну корекцію я робила в одній з львівських клінік вже у час повномасштабної війни. Все працює у звичному режимі, але черги – McDonald's позаздрить. Звичайно, сидіти у коридорі й ловити вайб районної поліклініки не доведеться. Просто надокучаєте клініці телефоном, поки не скажуть "чекаємо вас на таку годину у такий день".

Мені пощастило – хтось вийшов з черги, й "віконечко" звільнилося на місяць раніше.

Комплексний огляд займає від 2 до 3 годин. Оглядають на різних апаратах, закрапують очі й фіксують повну "картину". Мінус: розширюються зіниці, й потім декілька годин важко працювати.

Після огляду кажуть, що робити далі:

  • варіант а – призначають день корекції
  • варіант б – призначають день процедури.

В мене був варіант а.
У знайомого – варіант б) Два тижні поїздив на процедури, зробив корекцію й тепер щасливий.

Від огляду до кореції минуло 14 днів (тоді знайшлося віконечко).

Мінус очікування: яким способом робитимуть корекцію, стає відомо лише перед процедурою. Мені робили методом LASIK.

Загалом на лазерну корекцію треба виділити 5-6 годин.

Добу перед тим не можна пити алкоголю (я випила келих вина для хоробрості). Перш ніж їхати до клініки, варто поїсти й замовити собі каву (якщо кавозалежні).

Далі – огляд у лікарів (або, як сказав би Данте, "9 кіл пекла"). Знову різні апарати й краплі. Не боляче, але втомливо. Головне – вчасно відігнати думку "та мені й так добре живеться, навіщо та корекція".

Перед самою корекцією дають сендвіч та сік. З'являється мотивація пережити процедуру, щоб пообідати.

Нарешті невблаганно наближається та хвилина, коли кажуть "час в операційну".

Спершу роблять декілька уколів, тоді у вену ставлять катетер для знеболювального. Лягаєш собі й починається двіж.

Щоб випадково не кліпнути, на очі ставлять розширювач. Вони підозріло нагадують реквізит для "Американської історії жахів", але то таке.

Рухатися під час процедури – заборонено. Можна проявити свою бунтарську натуру, але будьте готові почути від лікаря: "лежіть тихо, бо зараз пошкоджу рогівку та й по всьому".

Загалом болю не відчуваєш взагалі. Треба просто лежати й дивитися на прожектори, які світять в око. Картинка – навіть досить красива, схожа на "Зоряну ніч" Ван Гога. Але паралельно відчуваєш, як в очі заливають воду (то якісь ліки), і мрієш тільки про дві речі: океан за нашим північно-східним кордоном та заплющити очі.

Якщо відводиш погляд, процедура зупиняється. Щось починає дуже неприємно пищати.

У певний момент стає зовсім темно. Тут головне не злякатися, коли розумієш: очі – розплющені, але навколо темрява. Через 2-3 секунди все знову стає ок.

Пахне паленим. Але якщо забути, що то пахне твоїм паленим оком, з'являється вайб шашликів.

Нарешті процедура нібито закінчується. Здається, що вона тривала цілу вічність. Але тут лікар каже: "а тепер все те саме, але з другим оком".

Тут подумки кажеш щось не дуже пристойне, але далі нерухомо лежиш.

Тоді лікар каже: операція минула успішно. І тут магія. ВСЕ НАВКОЛО ВИДНО. Навіть сертифікати, який лікар класний, на стінах. І що вазон вже час підлити. І навіть листя за вікном.

Кажуть, що так круто, як в день корекції людина більше ніколи не бачить. Тоді зір може стрибнути до 150% – 180%. Бо мозок – шокований й навіть трохи обурений тим, що у нього почалося нове життя (хоча навіть не понеділок!).

Здавалося б вже має бути все добре. Але тут з очей починається Ніагара. Вони настільки сльозяться, що можна наплакати нову Полтву.

Лікар каже: "це мине". Залишається тільки їхати додому страждати. Й крапати очі 100500 разів на день.

Лікарня як сувенір дає великі прозорі окуляри (а краще б магнітик який). Їх треба одягнути, щоб в око нічого не залетіло).

ДУЖЕ ВАЖЛИВО:

  • очі не можна терти (взагалі-взагалі);
  • спати перші дні корекції потрібно з зібраним волоссям, бажано – тільки на спині (зрештою, шия виходить з чату).

В перші дні очі можуть сльозитися, реагувати на світло, зір трішки стрибає. Голова болить, але терпимо. Чула, що часто дуже відчутно крутять зуби, але в мене не було такого.

Неочікуваний мінус: в перші дні дуже розмите зображення зблизька. Мозок має адаптуватися. Щоб пришвидшити реабілітацію, дуже круто читати хоча б одну сторінку книжки (друкованої).

  • Весь час доведеться носити з собою краплі для очей. А от туш з косметички можна витягнути. Бо про макіяж очей доведеться забути (навіть якщо Кислиця запрошує послухати його новий виступ на Радбезі ООН).
  • У перші дні для вмивання варто використовувати спеціальні французькі серветки (повірте, вони – ефективніші за деяких французьких політиків).
  • Не можна сідати за кермо.
  • Потрібно уникати активностей.
  • Користуватися феном – можна, але так обережно, наче то – заряджений пістолет.

Чи втомлюються очі?
Так. Особливо після 12+ годин за комп'ютером. Іноді, коли око хоче сказати, що йому вже зовсім не ок, з'являється різкий короткий біль, ніби хтось всадив голку в око й відразу витягнув.

А зір вже не падає?
Ні. Принаймні, поки. Лише іноді трішки плаває й повільніше фокусується. Але це – нормально у перші 6 місяців після процедури.

Скільки заплатила за корекцію?
30 тисяч гривень.

Не шкодуєш, що зробила?
Ні. Якби я могла повернутися у минуле, нічого б не змінювала. Бо нарешті все-все видно без окулярів та лінз. Це – фантастичне відчуття свободи. Світ набув нових барв. Комфортніше почуваєшся у подорожах, у кіно й театрі. До того ж можна лякати друзів історією, як зрізали рогівку.