Концепція "синдрому самозванця" вперше була представлена в 1978 році в роботах Пауліни Кланс та Сюзанни Аймс, які помітили, що багато успішних жінок схильні приписувати свої успіхи зовнішнім обставинам чи випадковості, а не власним заслугам.
Також на тему Як виховати у дітях впевненість та любов до себе: чому це важливо
Нове дослідження синдрому самозванця
Спочатку вважалося, що жінки стикаються з цим синдромом частіше через гендерні стереотипи, проте подальші дослідження показали неоднозначні результати. Деякі роботи вказували на значні відмінності між гендерами, тоді як інші не знаходили таких.
Група психологів з Каліфорнійського державного університету у Фресно використала метод метааналізу для об'єднання та аналізу 108 наукових статей, у яких брали участь понад 42 тисячі осіб. Дослідження проводилися в різних регіонах, зокрема у Північній Америці, Європі та Азії, та використовувалися спеціалізовані інструменти оцінки, такі як шкали Кланс та Харві.
Жінки частіше мають синдром самозванця
Результати метааналізу показали, що жінки дійсно частіше за чоловіків відчувають синдром самозванця, з різницею в 0,27 бала за шкалою Коуена. Ця відмінність була статистично значущою та спостерігалося у більшості досліджень. Різночитання у попередніх роботах вчені пов'язали з малими розмірами вибірок.
Систематичний огляд, опублікований у журналі Current Research in Behavioral Sciences, також показав, що схильність жінок до синдрому самозванця не зменшилася з часом, попри зміни у суспільному сприйнятті ґендерних питань. Було також зазначено, що у бізнес-сфері гендерні відмінності менш виражені, ніж у науці та інших галузях, і що результати варіюються залежно від регіону, що може вказувати вплив культурних чинників.
Питання про те, чи впливає схильність жінок до синдрому самозванця на їхній успіх і добробут в порівнянні з чоловіками, залишається відкритим, оскільки дослідження, що підтверджують такий зв'язок, поки не проводилися.