За статистичними даними, від мігрені страждають 10 – 20% населення. Серед них: 1 з 5 жінок та 1 з 15 чоловіків мають хронічну форму цієї недуги. І хоч жінки й частіше хворіють, але у дитячому віці мігрень проявляється більше у хлопчиків, ніж у дівчаток.
Також на тему: Як побороти панічну атаку: 7 основних кроків
Інша назва мігрені – гемікранія. Люди часто описують це неврологічне захворювання як сильний пульсуючий, нападоподібний головний біль з одного боку (інколи болить уся голова), який супроводжується іншими неприємними симптомами.
У середньому віці тяжкість хвороби досягає піку, але згодом, після 60 років, перебіг стає слабшим.
Основні ознаки мігрені
У різних пацієнтів симптоми захворювання можуть дещо відрізнятися. Основна ознака хвороби – сильний головний біль, що виникає в лобовій частині голови та може тривати від 4 до 72 години.
Крім цього, мігрень може супроводжуватись додатковими симптомами:
- нудотою,
- блюванням,
- підвищеною чутливістю до звуків та світла,
- підвищеним потовиділенням,
- нездатністю концентруватися на певних цілях та завданнях,
- відчуттям жару чи холоду,
- болями в животі,
- діареєю.
У деяких пацієнтів перед появою головного болю виникає особливий стан – аура. Вона проявляється спалахами світла чи зигзагів, звуженням кута зору, відчуттям поколювання чи оніміння в одній руці, що поступово переходить на іншу руку. Можливі також запаморочення, проблеми з мовленням, порушення координації, іноді навіть втрата свідомості.
Після нападу мігрені люди почуваються виснаженими, розгубленими і знесиленими протягом наступної доби. Але деякі пацієнти зазначають, що навпаки відчувають піднесення після зникнення болю. Хоча й різкий рух головою може знову викликати короткочасну мігрень.
Чому виникає мігрень
Причини мігрені наразі точно не відомі, хоча науковці з усього світу активно досліджують це питання. З достатньою певністю вчені говорять про групи факторів, які підвищують ризик виникнення цього типу головного болю.
Генетика
Спадковий фактор відіграє важливу роль у виникненні мігрені, що підтверджено багатьма науковими дослідженнями. Встановлено, що наявність мігрені у матері або батька підвищує ризик появи болю в їхніх дітей у 4 рази. Зокрема, по материнській лінії патологія передається частіше і лише в 1/3 випадків хвороба успадковується від батька.
Точні причини мігрені наразі невідомі / Фото Unsplash
Тригерні фактори
Напади мігрені зазвичай починаються внаслідок впливу певних провокуючих факторів – тригерів. Вони абсолютно індивідуальні, і часто навіть при тривалому перебігу захворювання людина не може встановити причинно-наслідкового зв'язку між нападом та його причиною.
Всі тригери мігрені поєднуються в 6 основних груп:
- психологічні – нервова перенапруга, емоційні перепади, депресія;
- метеорологічні – різка зміна клімату при далеких перельотах;
- харчування – вживання певних продуктів, строгі обмеження калорійності при дієті, великі дози алкоголю чи кави;
- вплив на органи почуттів – різкі запахи, миготливе або дуже яскраве світло, гучна музика чи інші звуки;
- гормональні – зміна гормонального фону протягом менструального циклу, прийом оральних контрацептивів, вагітність;
- порушення добових біоритмів – брак сну, зміна режиму при зміні часових поясів.
Та варто врахувати, що визначення тригерів мігрені у пацієнта є основою для створення індивідуальної схеми лікування.
Харчові фактори
Серед основних харчових тригерів захворювання виділяють:
- Кофеїн. У деяких випадках лікарські засоби з кофеїном допомагають зменшити головний біль, особливо якщо він пов'язаний зі зниженим артеріальним тиском. Але при схильності до мігрені залежність від кофеїновмісних напоїв збільшує ризик частого повторення нападів.
- Алкоголь, особливо червоне вино.
- Шоколад – бета-фенілетиламін, що входить до складу шоколаду, може спровокувати напад.
- Витриманий сир викликає мігрень завдяки високому вмісту тираміну, що провокує звуження судин та підвищення артеріального тиску. Тирамін також міститься в маринованих продуктах.
Спровокувати напад можуть також м'ясні напівфабрикати, дріжджова випічка, продукти з високим вмістом натрію глутамату або штучних підсолоджувачів.
Лікування мігрені
На жаль, медики відносять мігрень до невиліковних хвороб. Не існує методів, які дозволяють позбутися мігрені раз і назавжди. Але є й хороша новина – напади цієї недуги можна контролювати.
Для цього достатньо збалансувати режим дня, намагатися уникати емоційних та фізичних навантажень, навчитися раціонально поводитись у стресових ситуаціях, частіше провітрювати приміщення, гуляти на свіжому повітрі, переглянути харчовий раціон, скоротити до мінімуму споживання алкоголю.
Не обійтися й без медикаментозної терапії мігрені. Пацієнту потрібен такий засіб, який би швидко та дієво знімав біль. Найчастіше використовують нестероїдні протизапальні препарати, наприклад, з діючою речовиною ібупрофен. Він має сприятливе поєднання профілів ефективності та безпеки, оптимальну переносимість і при цьому високий знеболювальний потенціал.
Ібупрофен при мігрені діє одразу у двох напрямках. По-перше, має виражений анальгетичний ефект, завдяки якому зменшується інтенсивність та тривалість болючих нападів. По-друге, після прийому препарату спостерігається зниження вираженості супутніх симптомів мігрені, таких як нудота, блювання, фотопсія, фотофобія та тривожність.
Отже, мігрені – не вирок, адже сучасні препарати можуть долати або полегшувати симптоми цієї недуги. Ми ж рекомендуємо не зволікати та при сильних головних болях звернутись за консультацією до сімейного лікаря.