Спираючись на цей досвід, директор садочку "Дитина з майбутнім" Наталія Стручек спеціально для Здоров'я 24 розповіла, як змінилася сфера аутизму за цей час.

Також на тему: Як правильно виховувати дітей з аутизмом

Що змінилося в Україні за 10 років у сфері діагностики аутизму

Головна зміна – вік діагностики. 10 років тому про аутизм говорили в 4-5 років, навіть якщо сім'ю щось бентежило раніше. Зараз же дитину можуть спостерігати вже у 2-3 роки. Хоча і такої позитивної динаміки недостатньо, адже до 2 років при ранньому втручанні багато можна скорегувати.

Також 10 років тому фахівців, які діагностували аутизм, були одиниці, і тільки психіатри могли вести про це діалог. Сьогодні ж на симптоматику можуть вказати й неврологи, і педіатри. Вони не мають права ставити діагноз, але звернути увагу батьків на ознаки розладу – цілком.

Чи підвищилася толерантність суспільства до дітей з особливостями

Наталія Стручек
“Я часто буваю за кордоном і спостерігаю, що відбувається в кафе, магазинах, аеропортах. В Америці, наприклад, чітко дотримуються рамки – що, кому і де дозволено. Це стосується не тільки людей з особливостями, а будь-яких людей. Культурі поведінки в суспільстві вчать з раннього дитинства всіх”.

Там ніхто не дозволить, щоб дитина в ресторані розкидалася їжею, залізла ногами на стіл або в тарілку сусідові. У нас же малюк йде в рознос, а батьки не реагують. Зате після зауваження кричать і звинувачують в нетолерантності. Будь-яка сім'я з "особливою" дитиною має право проживати таке ж життя як інші, але чи відстежують батьки поведінку дітей? Часто вони виправдовують небажання докладати зусилля і навчати дитину. Тут питання не толерантності, а загальної культури.

Діти в нашому садочку відрізняються структурністю – ми показуємо що добре і погано, як можна і не можна. Малюки швидко схоплюють правила, але так повинно бути й вдома.
Важливо, щоб батьки не втрачали час / Фото 24 канал

Як змінилися батьки дітей з аутизмом

Батьки як і раніше не розголошують про діагноз, але це відбувається до певного моменту. У ранньому віці не афішують категорично, сім'ї дошкільнят і молодших школярів – 50/50. А далі вже неможливо приховувати очевидне.

Але батьки не стільки приховують дитину, скільки "це сталося у мене". Сім'ї відчувають себе неповноцінними, поганими, винуватими.

До того ж зараз медики не пояснюють, що після діагнозу треба подальші обстеження, спостерігатися, дізнаватися, уточнювати, розробити стратегію втручання. Раніше уважніше ставилися, а тепер медичний контроль втрачено. Я завжди на стороні батьків, але вони повинні бути відповідальнішими й адекватно оцінювати стан дитини, а не чекати від педагога дива.

Читайте також: Вакцинація: як щеплення впливають на аутизм

Які головні помилки роблять батьки, коли чують діагноз

Найпоширеніша помилка – гонитва за нормою. Ті діти, які потрапляють до нас, перебувають нижче рівня, достатнього для перебування у звичайному середовищі. Якщо дитину, яка не розмовляє, не імітує поведінку дорослих у 2 роки помістити у звичайний садок і чекати, поки навчиться – це втрата дорогоцінного часу. Діти нашого садка завжди переходять в норму, але починати треба правильно і вчасно.

Наталія Стручек
“Ще помилка, коли закінчують на візиті до одного фахівця, який поставив діагноз і направив до педагогів. Медики часто не промовляють, що є багато супутніх захворювань, які очима не побачиш. Я прошу батьків не соромитися ставити питання”.

Також без фундаментального педагогічного процесу, окрема методика не дасть якісного і тривалого результату. Можливо, купання з дельфінами й викличе емоцію, але її треба десь застосувати. А де і як, якщо немає комплексного навчального середовища та підходу?

З якими проблемами діти з аутизмом стикаються при навчанні

Сьогодні високий відсоток дітей з особливостями розвитку потрапляє в інклюзію – раніше такої можливості не було. Але чи варто цьому радіти? Вважаю, що нинішня модель не готова приймати і якісно навчати цих дітей. Однак і батьки вважають, що дітей зобов'язані прийняти, і прикладають недостатньо зусиль для дошкільної підготовки.


Підготовку до школи потрібно розпочати завчасно / Фото 24 канал

Але школа – не місце, де прищеплюють навчальну поведінку. Це структура, яка спирається на вже сформований базис і "рухає" дитину далі. Я закликаю готувати дитину до школи до 7 років, щоб уникнути серйозних труднощів у навчанні, систематичних скарг вчителів і дітей.

Що може зробити держава, суспільство, сім'я для дітей з аутизмом

Ми звикли у всіх бідах лаяти державу. Звичайно, від політики країни залежить багато. Але те, про що ми говоримо – це, скоріше, про сім'ю. Культурі дитину вчать батьки, лікують і встановлюють правила – вони ж. Так, держава зобов'язана надати безкоштовне навчання, але до цього часу треба потрудитись. Знаю сім'ї, які розписують дитині 24 години на добу, але не можуть виділити й години, щоб провести час разом.

Країна ж повинна думати про те, яких педагогів випускають наші ВНЗ, яких медиків, наскільки вони готові працювати з нозологіями, яких, на жаль, з'являється більше і більше.