Фахівці в галузі психології та клінічної неврології, Тіна Санделін (Tina Sundelin) та Джон Аксельсон (John Axelsson), провівши дослідження в Стокгольмському університеті та Каролінському інституті, вирішили визначити, наскільки поширена звичка спати після сигналу будильника і як це впливає на його якість та когнітивні здібності людей.

Також на тему Може мати трагічні наслідки: знайшли новий негативний вплив браку сну для жінок

Нове дослідження сну

Це дослідження включало два етапи. На першому етапі вчені анонімно опитали 1732 добровольці про їхні ранкові звички під час пробудження. Результати опитування підтвердили, що спати після сигналу будильника – досить поширене явище: 69% учасників стверджують, що вони використовують кілька будильників або функцію "повторного дзвінка".

Ця звичка, як виявилося, особливо характерна для молоді та тих, кого називають "совами". Середня тривалість такого ранкового "досипання" склала 22 хвилини, і загалом варіювала від однієї до 180 хвилин. Основні причини, через які респонденти вдавалися до цієї практики, включали відчуття сонливості вранці та скорочення загального часу сну.

Для другого етапу дослідження вчені відібрали добровольців, які регулярно практикували дрімоту після сигналу будильника вранці. При виборі учасників виключили тих, хто мав труднощі із засипанням та страждав від порушень сну, також виключили тих, хто мав сильне апное або інші фізичні чи психічні проблеми. Зловживання алкоголем чи наркотиками також було одним із критеріїв виключення.

Отже, до експериментальної групи увійшли 31 доброволець, які провели три ночі в лабораторії дослідження сну. Після першої ночі, яка була ознайомчою, учасники знову провели дві ночі в лабораторії з перервою між ними, яка варіювалася від двох днів до двох місяців. Вранці після сну вони мали два режими пробудження: перший включав півгодинну дрімоту після сигналу будильника і три повторних сигнали, а другий ~ підйом відразу після першого сигналу у встановлений час.

Після остаточного пробудження, у приміщенні вмикалося стельове світло, і учасники надавали зразки своєї слини для аналізу рівня кортизолу – гормону стресу. Також проводилося когнітивне тестування, використовуючи програму Karolinska WakeApp. Після кожного тесту учасники оцінювали свою сонливість, рівень стресу, працездатність та настрій.

Процедуру повторювали за 40 хвилин. Потім учасники снідали та залишали лабораторію. Того ж дня, пізніше, вони виконували ще дві серії тестів з використанням своїх смартфонів, оцінювали свою сонливість та настрій – приблизно опівдні та у другій половині дня.

Результати

За результатами експерименту вчені встановили, що хоча сон учасників переривався протягом дозволеної півгодинної дрімоти, більшості вдалося "доспати" досить багато – понад 20 хвилин. Крім того, після остаточного пробудження учасники дещо краще виконували когнітивні тести. Дослідження не виявило вираженого впливу дрімоти на рівень кортизолу у слині, ранкову сонливість, настрій чи структуру нічного сну.