Старіння пов'язане з багатьма поступовими негативними змінами в організмі: накопиченням мутацій, укороченням теломер, вільними радикалами, загибеллю нейронів тощо. Можна сказати, що існує не одне, а ціла низка "старінь", кожне з яких робить той чи інший внесок у скорочення тривалості життя людини.
Також на тему Неочікуваний спосіб сповільнити старіння
Дослідження старіння
Зрозуміло, миритися з цим зовсім не хочеться, тож фахівці-геронтологи продовжують активно вивчати механізми старіння та способи його сповільнення. Перспективний напрямок у геронтології – дослідження рекордсменів-довгожителів, тобто людей, які дожили до похилого віку.
Сучасні геронтологи, як і інші дослідники здоров'я та благополуччя людини, приділяють особливу увагу мікробіому – бактеріям, археям та іншим одноклітинним мешканцям тіла. Це цілком виправдано, оскільки мікробіом визначає стан нашого імунітету, схильність до інфекцій та навіть стан мозку.
Нове дослідження зосередилося на одному з компонентів мікробіому – вірому (повному наборі вірусів) тих людей, які відсвяткували столітній ювілей. Вчені використали дані про 195 таких жителів острова Сардинія (Італія) та Японії.
Як віруси можуть продовжити життя
Виявилося, в порівнянні з молодими (старше 18 років) і літніми людьми (старше 60 років) ті, що прожили століття, мають більш різноманітний віром кишечника. У ньому вперше описані деякі нові типи вірусів, у тому числі бактерії-клостридії (пов'язані з багатьма небезпечними інфекціями).
Крім того, віруси в столітньому кишечнику виявилися більш схильними до швидкого розмножування в клітині та вбивати її (літичні віруси), замість того, щоб "непомітно вбудовуватися" в її геном і копіюватися як його частина.
Відношення кількості вірусних частинок до бактерій у людей у довгожителів помітно зростає. Це значення максимальне у ранньому віці, потім поступово падає, але після 60 – 80 років знову починає збільшуватися.
Далі автори з'ясували, що генетичну інформацію несуть у собі бактеріофаги довгожителів – віруси, що заражають кишкові бактерії. Річ у тім, що мікроби не тільки страждають і гинуть від вірусів, а й використовують їх як сховища корисної генетичної інформації. Виявилося, у віромі столітніх більше тих генів, які необхідні для метаболізму сірки, перетворення метіоніну на гомоцистеїну, а таурину – на сульфід.
Вчені припускають, що особливий метаболізм сірки в кишечнику довгожителів сприяє цілісності його слизової оболонки та як наслідок більшої стійкості до інфекцій.