Однак часто нам не вистачає якогось поштовху, аби таки зважитись і пересісти на цей транспорт. У пригоді стає досвід інших людей, які зробили це без вагань. Сайт "24" зібрав справжніх велолюбителів із різних міст України, для яких залізний кінь став не тільки способом пересування, а й хорошим другом.

Владислав, студент (Дніпро)

Хлопець отримав свій перший велосипед від батьків. Тоді йому було вісім. Двоколісного, що складався удвоє і мав педальні гальма, заслужив завдяки тому, що добре вчився у школі.

Коли мені стукнуло 16, я пересів на спортивний GT Avalanche третього покоління, який ми разом із батьком, перед Новим роком, хапнули у магазині останнім! Відтоді я переконався, що такий залізний кінь – це чудовий вклад у життя. Тому щодня їжджу десь по 30 кілометрів,
– ділиться Владислав.

Він не любить ходити пішки і вважає, що тоді світ навколо існує дуже повільно, а коли все починає проноситися повз зі швидкістю 20-30 кілометрів на годину, стає набагато цікавіше та драйвовіше.

"До слова, їзда трасами мені не надто до вподоби, а велосезон я не закриваю навіть взимку", – розповідає Владислав.

Читайте також: 8 причин, щоб пересісти на велосипед

Марія, юна велосипедистка (Львівщина)

П’ять років тому Марія почала відвідувати спортивний гурток "Велопробіг". Відтоді десь років зо три майже всі її суботи були суцільними катаннями лісами та парками, а також тренуваннями. Потім дівчина пережила крадіжку двоколісного і дуже через це засмутилася, бо не мала змоги купити інший.

На щастя, велосипедами був забезпечений гурток, тому дівчина обрала навіть два байки: гірський, який легко долав бездоріжжя, та шосейний, що на чималій швидкості нісся трасами. Останнього Марія кумедно називала Ольольок.

Дівчина розповідає, що після деякого часу їзди на ньому відчула, як наростила м’язову масу, скинула кілька зайвих кілограмів, а ще стала бадьорішою.

Потім були змагання, в яких Марія отримувала першість: "SnowBike-2013" у Львові, веломарафон "Від Степана до Євгена", велопідйом на гору Високий Верх.

Екстремальною виявилася поїздка: злива, болото під колесами, але майже 250 кілометрів моя компанія таки зуміла подолати. А потім ми наїздили півтори тисячі у марафоні "Діти за мир та євроінтеграцію України",
– пригадує дівчина.

Артем, менеджер (Київ)

На своєму байку Мerida BIG.SEVEN 40-MD Артем катається вже три роки. Щоразу він відкриває велосезон у березні, а закриває – вкінці листопада.

Двоколісний купив спонтанно: вирішив, чому б не спробувати, потім проконсультувався із другом, який займається велоспортом і має такий магазин, та купив.

"Як на мене, кататися на такому залізному коні сучасній людині просто необхідно: як міськими «джунглями», так і непересічною місцевістю. Після того, як я сів на велосипед, – моє життя справді змінилося: час біжить по-іншому, відчуваєш себе супер-людиною, і нехай лише тому, що твої м’язи міцнішають, а серце тренується!" – каже Артем.

За його словами, у середньому "намотує" 50-100 кілометрів. Артем зазвичай катається Києвом, шукає, де б помандрувати за містом (ліси, парки, озера).

Навіть якщо я приїжджаю в інше місто, то обов’язково орендую двоколісний і влаштовую велоекскурсію. Це справді незабутні емоції,
– ділиться він.

Сузанна, дизайнерка (Івано-Франківськ)

У родині Сузанни катання на велосипеді було присутнє завжди. Тепер про нього не забуває і її молода сім’я.

Разом із чоловіком, коли вдається викроїти вільну від роботи хвилинку, ми із радістю влаштовуємо велопрогулянки містом чи навіть поза ним. Ага, і фото робимо обов‘язково. Це для того, аби не забувати про таке корисне заняття і робити це частіше,
– розповідає вона.

Першим велосипедом Сузанни, як, мабуть, у багатьох дітей на початку 2000-х, був "Україна". Потім воно з братом отримали від мами спортивні двоколісні з-за кордону і натхнення випробовувати їх щодня було все більшим.

Дівчина називає свій двоколісний Скоттом. Сузанна зізнається, що після кожного катання на ньому м’язи просто гудять.

"Але це ж такий приємний відпочинок, який, окрім того, що дарує рівновагу, ще й тримає твоє тіло у тонусі", – додає вона.

Володимир, мандрівник (Львів)

Два останні роки велосипед став стилем життя Володимира.

"Така їзда дає можливість відчути аромат свободи та неземну радість, які доповнюються станом ейфорії", – каже він.

Сьогодні Володимир їздить вже на третьому велосипеді.

Він, як і два попередні, продовжує насичувати мої будні новими подорожами, що забезпечують душі та тілу гармонію, а розумові – світлі думки,
– додає мандрівник.

"За цей час я їздив від Стрия до Мукачева, потім влаштував ще одну мандрівку до Ужгорода. Загалом, подорож тривала понад 13 годин. Упродовж цього часу я не лише ще більше загартував силу волі чи пізнав себе, а й відвідав безліч закинутих історичних пам’яток. О, до речі, навіть скажу про велоїзду кілька рядків: "Я зморений, але щасливий, поранений, але живий. У битві цій утратив свої сили, та серцем вічно молодий!" – каже Володимир.

Зоряна, фотограф (Волочиськ, Хмельниччина)

На велосипедах Зоряна катається з дитинства.

При чому, із такого, коли сідаєш на триколісний і спочатку пробуєш їздити по сходах. А потім розумієш: варто, все-таки, рівною поверхнею рухатись. До речі, на двоколісний мене посадили не розпитуючи! Дідусь звідкись приволік його і каже: «Нумо, покажи, як їздиш!
– пригадує дівчина.

Зоряна їздить на ретро-велосипеді – модель шанхайського "Фенікса", якого подарували їй батьки.

"Я називаю його Птахою, це ще одна моя маленька муза", – каже дівчина.

Віталій, тренер із баскетболу (Житомирщина)

"Вийшов, сів і погасав, куди тобі треба! Ось за це справді люблю свій спортивний байк", – ділиться Віталій.

Перший велосипед йому подарував дідусь, коли хлопець був ще маленьким.

А вже згодом, на професійний двоколісний він із дружиною почали складати гроші.

Десь місяців вісім збирали, і так придбали "залізного" коня. Катання на ньому зміцнило мене, я вже об’їздив рідні простори, хочу прокататися ще і так званим Золотим кільцем Прикарпаття,
– каже Віталій.

Відтак, долучайтеся до цих велолюбителів і починайте крутити педалі вже цієї весни! А якщо вам замало і цього, тоді ще раз прочитайте, чим корисна їзда на велосипеді. Тоді шансів здатися у вас точно не буде!

Читайте також: Найкращі безкоштовні додатки для бігу