Кожен орган та частина тіла може мати бактеріальне запалення – від шкіри й до кісток. Це не лише знайома нам бактеріальна пневмонія чи ангіна. Наприклад, існує також бактеріальний гастрит, бактеріальні захворювання шкіри, головного мозку та навіть бактеріальні запалення кісток. Про це Здоров'ю 24 розповіла Римма Батталова. експертка з безпечного застосування лікарських засобів компанії "Артеріум".

Також на тему: Антибіотики – виключно за рецептом: коли і для чого в Україні запрацює нововведення

Антибіотики – дуже важливі ліки, без яких жодна сфера медицини зараз обійтись не може.

Що ж таке антибіотикорезистентність

Римма Батталова

“Бактерії мають у своєму генетичному коді запрограмовану здатність блокувати дію антибіотиків. Ця генетична інформація дозволяє їм виробляти речовини, що ліквідують дію антибіотиків. Тобто ліки вбити ці бактерії не можуть”.

Механізм антибіотикорезистентності – абсолютно природний, адже у цьому суть законів еволюції: адаптуватись та вижити, не зважаючи ні на що. Наявність захисних механізмів у бактерій спрогнозував ще Александр Флемінг – бактеріолог, який виділив перший антибіотик пеніцилін. А вже через 5 років після початку активного застосування антибіотиків це явище зафіксували в медичній практиці.

Антибіотикорезистентність може бути циклічною. Наприклад, впродовж 20-30 років один із класів антибіотиків в окремій країні чи регіоні перестає працювати, а потім знову повертає свої сили. Так відбувається, бо бактерії під час розмноження можуть втрачати цю генетичну інформацію про захисний механізм, адже давно його не використовували. Так би мовити, викидають непотрібне сміття із генетичного коду, і цей процес має назву – генетичні мутації.

Без антибіотиків на медицину чекає колапс
Без антибіотиків на медицину чекає колапс / Фото: Unsplash

Через нераціональне приймання антибіотиків, який спостерігається у світі останні кілька десятків років, темпи розвитку антибіотикорезистентності стали катастрофічно швидкими. До появи цих ліків бактерії не так активно та масово виробляли захисні механізми, адже не існувало загрози, їх не атакували. Широке використання антибіотиків стимулює прискорення, тому бактерії вимушені вмикати механізми адаптації через корисні генетичні мутації.

Антибіотикорезистентність розвивається через порушення правил використання антибіотиків. Наприклад, коли ми призначаємо собі ліки самостійно, порушуємо схему лікування, яку виписав лікар, радимо антибіотики іншим тощо.

Розберемо, як це відбувається на практиці. Пацієнт захворів, наприклад, на трахеїт – це запалення частки дихального тракту – трахеї. Сам собі призначив лікування, купив антибіотик, кілька днів приймав таблетки і йому стало легше: прояви зникли. Однак через неправильно підібраний препарат чи неправильну схему лікування, засіб не до кінця знищив бактерії та частина з них все ще залишились жити на стінках трахей.

Бактерії, що залишились, не лише вижили, але і випрацювали захисний механізм, адаптувались до антибіотика – стали резистентними. Пацієнт цього не відчуває, адже симптоми зникли, він продовжує жити звичайним життям та почувається добре.

Однак у майбутньому через певні провокуючі фактори (переохолодження або вірусна інфекція) бактерії активізуються. Пацієнт знову хворіє на трахеїт, на цей раз вже звертається до лікаря та отримує рецепт на той же антибіотик, який приймав раніше. Однак цього разу застосування цього ж антибіотика може бути вже неефективним.

Римма Батталова

“Якби ж пацієнт з самого початку звернувся до лікаря, йому б підібрали правильний препарат у правильний дозі, то бактерії вдалося б вбити до кінця”.

Та ця ситуація несе небезпеку не тільки для певного організму, та ще й для суспільства. Носій чи хвора людина є джерелом інфекції та може виділяти резистентні до антибіотика бактерії у зовнішнє середовище, таким чином починається інфікування інших людей, що збільшує масштаб проблеми.

Зупинити антибіотикорезистентність неможливо, адже це природний процес, закладений генетично. Однак можна суттєво знизити її швидкість. І зробити це можна лише спільними зусиллями – кожен з нас має зрозуміти свою відповідальність та дотримуватися правил лікування антибіотиками:

  1. Приймати антибіотики лише за призначенням лікаря
  2. Дотримуватися призначеної лікарем схеми лікування антибіотиками
  3. Допивати призначений лікарем курс до кінця
  4. Самовільно не змінювати антибіотик на той, який колись допоміг вам при схожих симптомах
  5. Не передавати та не радити антибіотик іншим людям

Щоб навчити людей цих правил, ми проводимо інформаційну кампанію «Антибіотики за правилами». На порталі www.antibacterium.com.ua можна дізнатися більше та почути думку лікарів, чому слід лікуватися антибіотиками за правилами.

Як антибіотикорезистентність впливає на перебіг лікування

Є організм, у якому відбувається певний бактеріальний процес. За протоколом лікування, ця інфекція має вилікуватись через 10 днів за допомогою конкретного класу антибіотиків.

Читайте також: Антибіотики неефективні й шкідливі при легкому перебігу коронавірусу: нове дослідження

Якщо бактерії, які стали збудником захворювання, є стійкими до антибіотиків, то:

  • лікування може не працювати взагалі. Антибіотики не дають жодного ефекту за ці 10 днів, пацієнт не відчуває покращення, бактеріальна інфекція залишається активною;
  • тривалість лікування та доза препарату можуть збільшитись. Деякі покращення за ці 10 днів відбулись, але потрібно ще продовжити лікування чи змінити антибіотик, аби знищити усі бактерії.

Чому антибіотикорезистентність – це глобальна загроза

Антибіотикорезистентність початково розвивається в одному організму, але бактерії мають здатність передаватись від людини до людини. Наприклад, той же пацієнт з трахеїтом не може вилікуватись вдома і приходить до лікарні. У нього сильний кашель та чхання, завдяки якому бактерії з організму поширюються на різні поверхні вдома, на роботі, у медичному закладі.

Римма Батталова

“Інша людина може просто взятись рукою за предмет, на якому осіла резистентна бактерія, і занести цю бактерію собі в організм. Тож надалі у нього вже будуть ці резистентні бактерії, навіть якщо він ніколи не приймав антибіотики”.

Тому антибіотикорезистентність – проблема глобальна та соціальна, адже прослідкувати ці контакти та передачу бактерій у соціумі неможливо.

Що нас чекає, якщо нічого не змінювати?

Уявіть, що зараз по всьому світу взяли й відключили електрику. Це так само, якщо медицина залишиться без антибіотиків.

Операції не можна буде проводити через дуже великі ризики, прості захворювання перейдуть в категорію невиліковних. Може здатись, що ми описуємо фільм жахів чи апокаліпсис, але такий сценарій можливий, якщо не приймати необхідних заходів.

Лікування ангіни чи тонзиліту, яке зараз триває 5-7 днів за допомогою антибіотиків, може тривати й місяць. Це за умови, що організм достатньо сильний, аби боротись з інфекцією. Перитоніт чи бактеріальна пневмонія знову стануть смертельними захворюваннями.

Антибіотикорезистентність – загроза для всього людства
Антибіотикорезистентність – загроза для всього людства / Фото: Unsplash

Відсутність дієвих антибіотиків призведе до росту захворюваності, збільшення тривалості лікування, інвалідизації та смертності населення. І цьому можна завадити, якщо почнемо змінювати наше ставлення до антибіотиків.

Чому фармацевтичні компанії не можуть винайти новий антибіотик, який буде протистояти стійким бактеріям

Розробка одного антибіотику – дуже довгий і дорогий процес. Компанія може витратити десятки мільйонів доларів на розробку та дослідження нового антибіотика і не відомо, чи він буде ефективний.

До того ж усі нові протимікробні ліки зараз відправляються у резерв, тож продажі таких ліків у перші роки будуть дуже низькими. Бізнесу невигідно витрачати час і гроші на розробку нових антибіотиків, адже ще є ліки, які зараз можуть лікувати людей. Також спрогнозувати, яка саме формула антибіотика буде потрібна через 10 – 15 років – дуже важко. Звісно, нові ліки розробляють, однак їх кількість невелика.

Поки людство перемагає, і ми можемо лікувати бактеріальні інфекції, однак як довго це ще триватиме – невідомо. 30 років тому ми навіть уявити не могли, що матимемо доступ до такої великої кількості антибіотиків і люди будуть так хаотично їх приймати. Всесвітня організація охорони здоров’я вже віднесла антибіотикорезистентність до найбільш загроз людству.

Також на тему: Антибіотики без потреби стан хворих на COVID-19, – лікар

Антибіотикорезистентність зараз створює велике навантаження на систему охорони здоров’я, на економіку і найголовніше – це вже негативно впливає на якість життя та рівень смертності. За прогнозами вчених у 2050 році від інфекцій, які спричинили стійкі до антибіотиків бактерії, помиратимуть до 10 мільйонів людей щорічно.

Антибіотикорезистентність – це проблема, яка набирає обертів, зокрема, і через нашу участь, зараз ми платимо за це. Аби призупинити цю проблему, маємо використовувати антибіотики відповідально та за правилами.