Топ провальних і правильних рішень МОЗ у 2021 році

Віктор Ляшко був у команді свого попередника, на посаді головного санлікаря країни і його заступником. Однак, ставлення та рівень довіри до них – кардинально різні. Вже у квітні Віктору Ляшку, за даними опитування групи Рейтинг, довіряли 41% українців, тоді як Степанову – лише 25%.

До теми Відторгнення – прийняття: як змінювалось ставлення українців до вакцин і що на це впливало

• Затягування старту вакцинації

Каменем спотикання цього року, як і минулого, був коронавірус і все, що стосується протидії поширення пандемії. Головною причиною відставки Максима Степанова був провалений старт вакцинальної кампанії.

Почати щеплювати проти коронавірусу українців, згідно з планом, мали б 15 лютого. Однак, через технічні питання, які не були вирішені, цього не сталось. Степанов обіцяв за тиждень все владнати, але не владнав.

Україна повинна була отримати вакцини від Pfizer в рамках COVAX та вакцини від AstraZeneca, які придбав уряд. Однак з термінами поставок були проблеми.

Так, Максим Степанов навіть особисто літав в Індію, щоб нібито проконтролювати відправку препарату. Насправді це виглядало досить дивно – така собі видимість роботи та спосіб втекти від звільнення.

Та коли ж вакцинація в країні таки розпочалась, темпи проведення щеплень майже вдвічі відставали від розробленого урядом плану. Відповідальність Максим Степанов за це на себе не взяв, а переклав її на керівництво регіонів, мовляв, ті не забезпечили умов. Казав, що йому "аж соромно за причини повільних темпів вакцинації".

МОЗ виконало умову ВООЗ – до кінця 2021 року в кожній країні повинна бути вакцинована саме така кількість людей. Тож рішення щодо вакцинації під керівництвом Віктора Ляшка назвати провальними не можна. Не усі їх схвалюють, однак вони принесли бажані результати.

Зрештою, перед вступом на посаду міністра охорони здоров'я Віктор Ляшко дав публічну обіцянку, що впродовж літа в Україні проведуть 10 мільйонів щеплень проти коронавірусу. Міністру майже вдалось вчасно виконати обіцянку, для цього знадобився ще один тиждень вересня.

• Недостатня комунікація з населенням

Якщо говорити про прогалини в комунікації з населенням щодо вакцинації проти COVID-19, то вони таки є. Попри численні брифінги, українці потребують чіткої інформації щодо ефективності та дієвості вакцин.

Крім того, у команді МОЗ кілька разів допускали плутанину. Наприклад, спершу у МОЗ повідомили, що вакцинуватись проти коронавірусу можна відразу після одужання. Лише нещодавно там таки уточнили, що від одужання має минути 28 днів.

Також недостатньо були роз'яснені питання щодо того, що вакцинація не є 100% гарантією захисту проти інфікування, а передусім запобігає важкому перебігу захворювання та смерті.

Все ще є українці, які довіряють псевдонауковим поясненням про шкідливість вакцинації та відверто фейковій інформації конспірологічного характеру.

Інформаційна протидія "антивакцинаторським" настроям населення є недостатньою і це може мати дуже погані наслідки. Реагувати на антивакцинаторські рухи в країні потрібно краще і негайно.

Цікаво Антивакцинатори вийшли на марш у Києві з QR-кодами партії Путіна

• Блокування діяльності ДП "Медичні закупівлі"

Державне підприємство "Медичні закупівлі України" не має фінансування для здійснення своєї операційної діяльності,
– таку заяву зробило керівництво підприємства на початку року.

А все тому, що Міністерство охорони здоров'я України не затвердило Тимчасовий план використання бюджетних коштів на 2021 рік, що був заздалегідь надісланий до МОЗ.

Тож стали неможливими прийняття і розвезення ліків і медвиробів, що закуплені за державними програмами. Зокрема, за такими напрямками, як онкологія, гемофілія, ДЦП, розсіяний склероз, АРВ-терапія, препарати для лікування дихальних розладів новонароджених тощо.

Це також стосувалось засобів індивідуального захисту і товарів, що закуплені для протидії COVID-19, зокрема захисних костюмів і халатів, медичних масок, експрес-тестів на визначення антигена коронавірусу SARS-CoV-2 та лікарських засобів.

Керівник "Медзакупівель" Арсен Жумаділов тоді зауважував, що тодішній голова МОЗ Максим Степанов після свого призначення на цю посаду довго затягував підписання важливих документів, які б відкрили фінансування ДП.

Зрештою, новий міністр Віктор Ляшко відразу після призначення на посаду скасував ухвалені за часів свого попередника Максима Степанова накази МОЗ, які стосуються конкурсного відбору та утворення наглядової ради ДП "Медичні закупівлі" України.

Також Ляшко повідомив про намір ініціювати зміни в нормативній базі, які дадуть змогу центральному закупівельному агентству проводити екстрені закупівлі "поза процедурою".

Арсен Жумаділов та Віктор Ляшко під час робочої зустрічі / Фото фейсбук Медичні закупівлі України

Так під час обговорень роботи ДП "Медзакупівл" в організації прозвітували, що їм вдалось зекономити майже 1,5 мільярда гривень на закупівлях медпрепаратів.

• Визначення керівника НСЗУ

Тяганина з конкурсом на посаду глави НСЗУ розпочалась ще за Максима Степанова – тоді міністр хотів проводити співбесіди з кандидатами особисто і без відкритого доступу.

Активісти переймалися, що призначивши на посаду голови НСЗУ свою людину, Степанов отримає доступ до бюджету структури, який становить понад 100 мільярдів гривень.

Коли обирати довелось Віктору Ляшку, він теж не зміг відразу визначитись з переможцем. Енний повторний конкурс оголосили ще у травні. Він проходив у два етапи: перший відбувався за участі міжнародних експертів та працівників МОЗ, а на другому етапі проводилася особиста співбесіда з очільником міністерства.

НСЗУ отримало нову очільницю лише в листопаді цього року, нею стала Наталія Гусак.

Ми не будемо сказати наразі: було це правильним чи провальним рішенням. Ефективність роботи пані Наталії можна буде оцінити з часом.

Увага Національну службу здоров'я очолила Наталія Гусак: що про неї відомо

• Адаптивний карантин і привілеї вакцинованих

15 грудня Кабінет Міністрів України вкотре продовжив дію адаптивного карантину на території України до 31 березня 2022 року. Однак поділ країн на зони виправдав себе, цей спосіб стримування поширення епідемії виявився найбільш гнучким для економіки та системи охорони здоров'я.

Так, вакциновані українці при наявності COVID-сертифікатів отримали привілеї при посиленні обмежень у жовтих і червоних зонах. Тотального локдауну, який міг завдати значних збитків економіки не вводили.

Однак, не усім українцям подобались такі "привілеї", дехто вважав це "примусом". Найбільше обурень викликала обов'язкова вакцинація.

МОЗ кілька разів розширював перелік професій, які підлягають обов'язковій вакцинації / Фото Unsplash

До теми МОЗ розширить перелік професій для обов'язкової COVID-вакцинації: кого торкнуться зміни

Звільнення з роботи за відсутності сертифікату вакцинації багато людей вважали незаконними і обмеженням їх права. Однак, варто наголосити, що в Україні все ще добровільна вакцинація.

Масла у вогонь підливали й карантинні обмеження, адже потрапити в більшість закладів без COVID-сертифікатів тепер складно.

Однак, це дало результат – рекордні показники щеплень провели саме в час введення найсуворіших карантинних обмежень. Сукупно ці заходи допомогли вакцинувати понад 42% населення до кінця року.

Втім, чи дійсно це багато? Наразі більшість європейський країн мають такий же відсоток вакцинованих трьома дозами. Наприклад, в Німеччині три дози COVID-вакцини отримали уже понад 70% людей. В Україні ж питання ревакцинації – болюче.

• Чому в Україні недоступна ревакцинація

У МОЗ переконували – слідують вказівкам ВООЗ і сенсу імунізовувати додатковими дозами – мало. Та вірус постійно мутує, варіант Дельта значно знизив ефективність усіх наявних вакцин, а тепер ще й Омікрон. Тому, третя доза – це не розкіш, це скоріше необхідність, яку у МОЗ вперто ігнорували.

Українці, які отримали перше щеплення ще у лютому, обурювались, чому їм не можна отримати третє щеплення, якщо вакцин в країні достатньо.

Ревакцинація стартує в Україні тільки зараз – 22 грудня Міністерство охорони здоров'я оголосило про те, що додаткову дозу вакцини проти коронавірусу можуть отримати медичні працівники та співробітники будинків інтернатного типу.

• Скорочення терміну сертифікату вакцинації

В Україні ввели два внутрішні сертифікати – жовтий, який можна отримати після першої дози вакцини. Раніше вони були чинними 120 днів, а з 6 грудня їх термін дії становить 30 днів. Це рішення допомогло пришвидшити вакцинацію населення.

Та зелений сертифікат видають після повного курсу вакцинації – термін дії 365 днів.

І звісно зовнішній документ – міжнародний COVID-сертифікат про вакцинацію. До слова, українські сертифікати визнали в ЄС одними з перших. Так, траплялись проблеми з генерацією документів – однак, це технічні моменти і людські помилки, як от не та буква в прізвищі, чи неправильний номер партії вакцин.

Які привілеї отримають вакциновані українці / Джерело: МОЗ / Інфографіка 24 каналу

• Покарання медиків, які робили анонімне щеплення

Міністерство охорони здоров'я виключило клініку в Закарпатті, де працював анонімний пункт щеплення, зі списків закладів, які можуть вакцинувати від коронавірусу.

Міністр Ляшко від початку погрожував ініціаторам щеплень, а ті запрошували його подивитись на все власними очима і "на келих вина".

Анонімний кабінет працював цілодобово. Там щеплювали вакцинами Pfizer, Moderna, AstraZeneca і CoronaVaс. Для отримання щеплення необхідно було заповнити інформовану згоду. Просили вказати тільки реальну дату народження та ім'я-прізвище, або і взагалі псевдонім.

Переважна більшість охочих вакцинуватись мали фейкову паперову довідку про щеплення.

Йдеться про антивакцинальну амністію. Тобто, люди, які незаконним шляхом отримали сертифікат про вакцинацію, але таки захотіли провакцинуватися, мають на це право. Але, оскільки вони свідомо порушували закон, а уряд йде їм на зустріч і таки пропонує безоплатне щеплення, вони теж повинні сприяти розслідування шахрайських схем.

• Кисень і статистика: чи можна було зменшити кількість жертв

В Україні цьогоріч не було катастрофічних проблем з нестачею медичного кисню для пацієнтів з COVID-19. Так, волонтери все ще були змушені допомагати в окремих лікарнях. Однак, загалом, постачання кисню таки налагодили.

На проблеми, які виникали, реагували досить оперативно. Так, наприклад, 22 жовтня у МОЗ повідомили, що два заводи, які займаються виробництвом медичного кисню, призупиняють свою роботу. В одного з них планові регламенті роботи на 10 – 15 днів. Ще в одного виробника на західній Україні виникли технічні несправності. Згодом останній відновив роботу, однак про постачання кисню домовились із Польщею.

Щодо статистики та смертності від коронавірусу, то цифри сумні – минулого місяця, в листопаді, Україна була серед лідерів за добовою смертністю від COVID-19 у світі.

Однак, ту варто зауважити, що показники смертності та показники летальності – це різні дані. Тому, Україна була в лідерах по абсолютній кількості летальних випадків, оскільки в країні була висока захворюваність.

Вірус стає агресивнішим: у Львові трьом хворим на COVID-19 ампутували кінцівки – дивитись відео

• Уряд і керівництво держави задоволені роботою МОЗ

До слова, попередньо президент України Володимир Зеленський припустив, що у статистиці поширення коронавірусу іноді можуть бути помилки, однак він довіряє очільнику МОЗ Віктору Ляшку.

Зауважимо, що Ляшко є вже четвертим міністром охорони здоров'я за президентства Володимира Зеленського.