Про це Уляна Супрун написала на своїй сторінці у фейсбуці.

Читайте також ВООЗ відновили клінічні випробування гідроксихлорохіну

Нагадаємо, що у ВООЗ вже відновили клінічні випробування гідроксихлорохіну. Однак, коли стаття про шкоду була опублікована і розійшлася по всіх країнах, в Україні особливих змін не сталося.

За словами Супрун, МОЗ України без будь-яких результатів досліджень "необґрунтовано включило гідроксихлорохін у клінічний протокол лікування, попри те, що усі фахові організації та науковці рекомендують використовувати гідроксихлорохін лише в межах клінічних випробувань".

Показовою у цьому випадку також є реакція МОЗ України. Ні на появу даних, які прямо вказують на небезпеку гідроксихлорохіну, ні на відкликання статті жодної реакції не було. Сподіваємося, що Міністерство охорони здоров'я України буде активніше реагувати на появу нових наукових даних та робити обґрунтовані рішення, аби вберегти здоров’я та життя українців,
– заявила ексочільниця МОЗ.

Що відомо про дослідження про небезпеку гідроксихлорохіну для лікування COVID-19?

Публікацію про шкоду гідроксихлорохіну для лікування хворих з коронавірусів відкликав авторитетний британський журнал Lancet, після того, як автори статті не змогли надати дані для перевірки справжності свого дослідження.

У статті йшлося про те, що дослідження підтвердило, що при використанні цих препаратів пацієнти вмирали частіше. Спершу експерти ВООЗ призупинили тестування гідроксихлорохіну і хлорохіну проти COVID-19.

Згодом 5 червня головний науковий співробітник ВООЗ заявив на брифінгу, що не збирається відмовлятися від випробувань гідроксихлорохіну для лікування пацієнтів з COVID-19.

Супрун зазначила, що ця ситуація спровокувала потужну хвилю дискусій в науковому середовищі, тому що:

  • Дані, якість та правдивість, яких неможливо перевірити, стали основою масштабного наукового дослідження.
  • Ситуація стала підтвердженням небезпеки "швидкої науки", адже на сьогодні наукові журнали приймають матеріали, рецензують та публікують їх швидше, ніж будь-коли раніше.
  • Публікація досліджень "preprint", у відкритих джерелах до того, як їх рецензують.
  • Відкликання статті мало реальні наслідки.

Як тільки вийшло дослідження, World Health Organization (WHO) зупинило клінічні випробування гідроксихлорохіну. Потім дослідження знову поновили. Загалом, реакція на появу даних була дуже оперативна, що однозначно є плюсом. Утім, ця невизначеність та перерва у клінічних дослідженнях препарату може вплинути на їхні результати, – прокоментувала ексочільниця МОЗ.

Вона додала, що багато лікарів та науковці досі вважають, що ці ліки не є панацеєю у лікуванні COVID-19.