Пік захворюваності припадає на молодий працездатний вік 30-40 років. У пацієнтів з СРК досить високий показник спадкових психосоматозів. Такого роду патологія мала місце у 70% родичів 1,2 і 3 ступені споріднення.

Читайте також: Про яку нову небезпечну хворобу може свідчити біль в животі

За деякими даними у 85% пацієнтів з СРК в перші роки життя зазначалося наявність шлунково-кишкового варіанту дитячої невропатії (анорексія, часті відрижки, тривалі періоди послаблень стільця або запори).

Синдром подразненого кишківника – що це?
Це функціональний розлад кишківника, що характеризується болем в животі через функціональні зміни нервових сплетень кишківника та перистальтики кишок, попри те, що у хворого немає ніяких відхилень за результатами клінічних тестів. Також при цьому синдромі виникає також загальний дискомфорт в животі, що полегшується дефекацією.

Цікавий факт, що хворі СРК в дитячі роки, саме під час захворювань, частіше отримували підвищену увагу, турботу і подарунки від батьків. І надалі у цих пацієнтів простежується тенденція використовувати хворобу як фактор, який звільняє їх від розв'язання життєвих проблем, як засіб привернути до себе увагу і турботу.


Лікувати синдром подразненого кишківника важко

Симптоми синдрому подразненого кишківника

СРК – це не діагноз, це просто сукупність симптомів.

  • метеоризм;
  • кольки і дискомфорт в області кишківника;
  • бурчання;
  • діарея.

Лікування синдрому подразненого кишківника

Повноцінні дослідження по терапії СРК мало і тому алгоритмів терапії фактично немає. Плюс маємо парадокс: симптоми включають як тілесні, так і психічні прояви, займаються проблемою гастроентерологи та психотерапевти, але єдиної картини немає.

Антидепресанти й психотерапія зазвичай ефективніша, ніж лікування, спрямоване виключно на "тілесну" складову. Іншими словами, антидепресанти в перспективі дадуть кращий результат щодо діареї, ніж лоперамід, хоча зупинити пронос "тут і зараз" простіше лоперамідом.

Найбільшою мірою при СРК підтверджений ефект антидепресантів і когнітивно-поведінкової психотерапії. Вибір конкретного препарату враховує особливості симптомів у пацієнта. У більшості випадків першим вибором повинні бути антидепресанти, що підвищують рівень серотоніну. При виборі всередині групи варто орієнтуватися на особливості "тілесних" проявів.

Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.