Останнім часом ПТСР почали усе частіше спостерігати серед українців. І мовиться як про старше покоління, так і про зовсім менших. І останнім надзвичайно важливо допомогти розібратись з цим станом і збалансувати свій стан.

Читайте також 7 загроз для стосунків під час війни: інтерв'ю з сімейною психологинею

Що таке ПТСР? Це посттравматичний стресовий синдром. Мовиться про порушення психічного стану, яке може виникнути внаслідок травматичної події, пережитої людиною. Зауважимо, що її симптоми проявляються не відразу. Часом вони проявляються за три – шість місяців.

На жаль, саме відтермінована симптоматика не дозволяє батькам вчасно відреагувати на стан дитини. Часом, ПТСР плутають з погіршенням характеру, перехідним періодом тощо.

Які можуть бути прояви ПТСР

Слід розуміти, що для кожної вікової категорії характерні свої ознаки. Спробуймо розібратись коротко.

Дошкільнята. У них можна спостерігати страх, проблеми зі сном, безпричинний плач, відмову від звичної їжі, спалахи гніву, замкненість. Крім того, дитина може повернутись до поведінки, притаманної молодшим.

Молодший шкільний вік. Учням молодших класів притаманні при ПТСР безсоння, байдужість до навчання або захоплень, страх перед тим, що буде далі, невпевненість у собі, замкнутість, головний біль. Спостерігаються також проблеми з концентрацією, а також пам'яттю.

Підлітки. Тут уже можуть спостерігатись спалахи агресії, бунт, головні або інші види болю. Крім того, може бути занижена самооцінка, безсоння, дратівливість, апатія, складнощі з концентрацією, депресія. Можливі прояви небезпечної поведінки, а також недовіри до всіх.


У дітей може спостерігатись відсутність інтересу до улюблених занять / Фото Jelleke Vanooteghem

Може знадобитись Скільки діє направлення до лікаря в умовах повномасштабної війни

Якщо виявили ці або подібні ознаки, то ні в якому разі не:

  • висміюйте реакцію дитини або критикуйте її;
  • знецінюйте її почуття або переживання;
  • повертайтесь постійно до подій, які травмували дитину, під час розмов;
  • обіцяйте того, що ви або не зможете виконати, або не залежить безпосередньо від вас;
  • ігноруйте прохання, а також проблеми, про які вам розповідає дитина.

Як допомогти дитині з ПТСР

1. Моральна підтримка від дорослих. Необхідно розмовляти з дитиною. Поясніть їй, що ситуація, яка трапилась у її житті, тимчасова. І що ви спільно зможете подолати стрес і його наслідки. Підкреслюйте, що дитина зовсім не винна у тому, що сталось.

2. Зберігайте спокій і емоційну рівновагу. Пам'ятайте про те, що діти відмінно "зчитують" той емоційний стан, який ми зараз переживаємо. Тож вам важливо підтримувати його у стабільному стані, щоб у дитини не було зайвих причин для хвилювання або стресу.

3. Організуйте безпечний інформаційний простір. Надзвичайно важливо, щоб дитина не мала доступу до інформації або контенту, який може посилити травматизацію. Те ж стосується розмов. Слідкуйте за тим, що дитина може почути поруч з вами або за межами дому.

4. Облаштуйте звичний режим дня. Вам необхідно повернутись, наскільки це можливо, до звичного життя. Задовольняйте базові потреби: у сні, їжі, гігієні, прогулянках. Не забувайте про ігри, обійми та спілкування.

5. Турбуйтесь про фізичну активність. Слід також зробити усе можливе, щоб дитина була фізично активною. Для цього ходіть разом гуляти, а також не відмовляйтесь від ігор і занять спортом на вулиці. Загалом, хай вона робить все, що їй захочеться. Головне, щоб вона отримувала задоволення та була активною.


Ходіть гуляти з дитиною та грайтесь з нею просто неба / Фото Guillaume de Germain

6. Дозволяйте висловлювати свої емоції. Якщо вона відчуває якісь емоції, то зовсім не обов'язково це приховувати. Ваша задача – розмовляти з дитиною, уважно її слухати, а також відповідати на питання, які вона ставить. Але не надто тисніть. Пам'ятайте про особисті кордони та поважайте їх.

7. Доручайте корисні справи. У залежності від віку ваша дитина може допомагати поратись по дому або ж робити щось цікаве. Можете просити підливати вазони, поки ви на роботі або ж мити посуд. Якщо ж дитина старша, то можете запропонувати їй долучитись до волонтерства. Головне, щоб вашій дитині було цікаво те, чим вона займається.

Якщо ж ви спостерігаєте зміни у поведінці, які можуть загрожувати життю або здоров'ю дитини, то неодмінно зверніться до фахівця. Мовиться про психолога або хоча б до сімейного лікаря.


Як допомогти дитині з ПТСР / Інфографіка 24 каналу