У медицині плацебо почали застосовувати наприкінці XVIII століття, щоб заспокоїти пацієнтів і зняти симптоми захворювання, навіть коли справжніх ліків не було або вони просто не потрібні. Звідси з'явився термін "ефект плацебо" – сприятливі наслідки, покращення стану пацієнта через довіру до лікування.
Також на тему: Аспірин не підтвердив свою ефективність у лікуванні деменції
Чому виникає ефект плацебо
В основі ефекту плацебо лежить очікування полегшення. Коли людина вмотивована і впевнена, що терапія їй допоможе, або лікується під наглядом оптимістично налаштованого фахівця, лікування, швидше за все, призведе до полегшення симптомів хвороби.
Очікування успіху активує префронтальну кору, яка відповідає за осмислення, та передню частину поясної звивини – зону задоволення та емпатії. Також підвищується рівень ендоопіоїдів, які взаємодіють з тими самими рецепторами, що і знеболювальні препарати.
Полегшення болю
У випадку терапії болю ефект можна простежити навіть за допомогою спеціального обладнання. Крім того, при ефекті плацебо пацієнт відчуває менше стресу, через що знижується навантаження на імунну систему. Фактично в організмі з'являється більше ресурсів для боротьби із захворюванням.
Ефект плацебо стосується не лише ліків, а й певних ритуалів. Якщо пацієнт приймає засоби, які гарантовано йому допомагають, наприклад при печії чи запорі, то через якийсь час сама наявність у домашній аптечці потрібних препаратів допоможе легше переносити симптоми.
Коли не можна застосовувати плацебо
Плацебо не використовують при – вроджених або набутих незворотних змін тканини або органу. У таких випадках є ризик лише посилити симптоми, тому потрібно застосовувати лише клінічно доведені методи.
Також не можна застосовувати плацебо, якщо проблема не лікується медикаментозно і, наприклад, потребує виключно корекції способу життя. Інакше порушення не зникне і може виникнути знову.