Питання, чи є зв'язок між статтю хірурга та результатом проведених операцій, давно цікавить дослідників. Раніше вчені з Університету Торонто (Канада) встановили, що пацієнти хірургинь рідше ризикують померти протягом місяця після процедури.
Також на тему Комплекси вбивають: чоловік помер після операції зі збільшення члена
Однак для різних типів хірургічних втручань частота летальних наслідків та ускладнень після операції на коротких відрізках часу та на довгих може суттєво різнитися. Виходячи з цього, було неясно, чи йдеться про реальну більшу успішність хірургинь, чи справа в короткому тимчасовому горизонті спостережень.
Нове дослідження роботи хірурги
У новій роботі, яку цього разу канадські фахівці провели спільно з колегами зі США, вчені проаналізували медичні картки понад мільйон дорослих пацієнтів, яким виконали одну з найпоширеніших планових чи екстрених операцій з 1 січня 2007 до 31 грудня 2019 року.
Із загальної кількості пацієнтів на операційний стіл до хірургинь потрапили приблизно 151 тисяча людей. Ще трохи більше мільйона хворих прооперували хірурги. Через 90 днів після втручання несприятливий післяопераційний результат зареєстрували у 14,3% осіб, через рік ще у 25% прооперованих. Сюди увійшли як хворі з ускладненнями, яким знадобилося додаткове лікування, включаючи хірургічне, і померлі пацієнти. Усього протягом 90 днів померло 2% прооперованих, а протягом року після втручання – 4,3% пацієнтів.
Хірургині краще виконують свою роботу
Коли дослідники розглянули дані з урахуванням статі хірургів, виявилось, що частота несприятливих результатів через 90 днів у тих, кого лікували чоловіки, становила 13,9%. Серед пацієнтів лікарок показник становив 12,5%. Аналогічну картину спостерігали через рік: у людей, прооперованих чоловіками, поганий результат був у 25% випадків проти 20,7% у тих, хто пройшов лікування у хірургинь.
Взята окремо статистика смертності серед пацієнтів теж виявилася не на користь лікарів. У людей, яких вони лікували, ймовірність смерті через рік після операції була приблизно на чверть вищою, ніж у тих, кого оперували жінки.
Коментуючи результати, доктор Крістофер Уолліс, під керівництвом якого проходило дослідження, зазначив, що вони повинні спонукати хірургів задуматися про свій підхід до операцій. Можливо, їм варто повчитися у колег-жінок заради блага пацієнтів.