Мірило успіху
Чи задумувались ви коли-небудь про те чим вимірюється успіх: вдачею, вміннями людини, її розумом чи інтелектом? У новому дослідженні вчені акцентують саме на інтелекті людини і що саме він є визначальним для досягнення успіху.
Також на тему: У людей з мігренню виявили нові негативні симптоми навіть поза нападами
Чіткого визначення інтелекту немає, проте до когнітивних звичок відносять: пам'ять, увага і концентрація, сприйняття, дія, прийняття рішень, уява та логічне мислення.
Найбагатші – не найрозумніші
Проаналізувавши дані результатів тесту майже 60 тисяч людей на розвиненість когнітивних звичок (пам'ять, увага, концентрація, сприйняття, прийняття рішень, уява та логічне мислення) та прирівнявши їх з даними про доходи суспільства, швецькі вчені із Лінчепізького університету виявили, що найбагатші люди менш розумні, ніж просто заможні. Але найбідніші мали найменш розвинуті когнітивні звички.
Виявилося, що тісний зв'язок між рівнем інтелекту та зарплати існує лише до певної межі. Це 60 000 – 4,5 мільйона євро на рік. Потім вона стає незначною. У результаті приблизно 1% людей отримує надвисокий дохід, який не залежить від їх когнітивних здібностей. Тобто їхній успіх може бути зумовлений чимось іншим, а не інтелектом.
Нерівність оплати праці
Останніми роками активно обговорювалося зростання нерівності в оплаті праці. Але, як виявило дослідження, більшість громадян Швеції отримує нормальні зарплати, які чітко відповідають індивідуальним когнітивним можливостям.
Але ситуація з часом може змінитися. За словами дослідників, у зв’язку з тим, що в західних країнах заробітна плата стабільно зростає, все більша частка доходів може розподілятися способами, не пов’язаними з когнітивними здібностями. Тобто зарплата не буде залежати від інтелекту людини.
Авторка: Ірина Кріксон