Питання виживання без їжі протягом тривалого часу лежить в основі еволюційного розвитку людини. У різних культурах та епохах тривалі періоди голодування використовувалися у медичних цілях, наприклад, для лікування епілепсії та ревматоїдного артриту.
Також на тему Мʼясоїди чи вегани: хто має нижчий ризик хвороб серця
Сьогодні люди часто вдаються до голодування, щоб схуднути, але вплив цього на організм поки що не до кінця вивчений. Відомо лише, що під час відмови від їжі організм починає використовувати власні жирові запаси для підтримки життєдіяльності.
Нове дослідження голодування
Співробітники Берлінського медичного університету, Орхуського та Копенгагенського університетів, Норвезької школи спортивних наук та Університетської лікарні Осло вирішили детальніше вивчити це питання. Вони провели експеримент, у якому взяли участь 12 добровольців (5 жінок та 7 чоловіків).
Учасники дослідження протягом семи днів нічого не їли та споживали лише воду. Весь цей час за станом їхнього здоров'я спостерігали медики та вчені, відстежуючи зміни рівня близько трьох тисяч білків у крові.
Голодування виявилося корисним
Як і передбачалося, протягом перших двох – трьох днів голодування організм добровольців перемикнув джерела споживання енергії з глюкози на внутрішні запаси. Дивно, що в цей період основне зменшення ваги відбувалося в м'язовій масі, а не жирових відкладеннях. Загалом за сім днів експерименту в середньому учасники втратили близько 5,7 кг.
Дослідники відзначили помітні зміни у рівні білків в їхніх організмах приблизно після трьох днів голодування – це свідчить про реакцію тіла на стрес. До цього змін в організмі учасників практично не було, що виявилося несподіванкою для наукової спільноти.
Ми підтверджуємо, що голодування справді корисне, але цей ефект стає помітним лише після трьох днів повного обмеження надходження до організму будь-яких калорій,
– розповіла одна з авторок дослідження Клаудіа Лангенберг.
Загалом кожен третій з проаналізованих білків у піддослідних зазнав значних змін під час голодування у всіх ключових органах. Серед іншого, вчені виявили, що голодування сприяло серйозним модифікаціям специфічного для мозку білка позаклітинного матриксу тенасцину-R. Цей білок відіграє роль в утворенні нейритів (відростки нейронів), адгезії (зчеплення) нервових клітин та модуляції функції натрієвих каналів, є складовою перинейрональних мереж.