Важкість проблем оцінюють за тим, як вони впливають на повсякденне життя та з огляду на обставини, які призвели до них. Якщо вони серйозні, це може мати сильний негативний вплив на життя.

Також на тему: Як самостійно перевірити груди на рак: покрокова інструкція

Ознаки психічних порушень

У міністерстві пояснили, що є багато маркерів, які можуть сигналізувати про серйозні проблеми з психічним здоров’ям, і на які варто звертати увагу. Умовно їх можна поділити на три групи: зміни настрою; зміни поведінки; фізичні зміни.

Зміни настрою включають:

  • відчуття смутку або пригніченості упродовж тривалого часу без конкретної причини;
  • постійні помітні зміни настрою від дуже хорошого до дуже поганого;
  • постійне або надмірне хвилювання через стресові події чи випадки;
  • відчуття порожнечі або апатії до тих аспектів життя, які раніше приносили задоволення;
  • спалахи гніву, агресивності, застосування насильницьких дій до інших;
  • проблеми з емпатією щодо думок і почуттів інших людей.

Зміни поведінки:

  • поява суїцидальних думок або поведінки;
  • завдання собі ушкоджень, наприклад, порізів;
  • відчуття "втрати часу" або поява значних прогалин у пам’яті;
  • відмова від спілкування з друзями, членами сім’ї або участі в заходах, які вам подобалися раніше;
  • нав’язливі думки або віра в те, що не є реальним;
  • поява галюцинацій або сенсорних переживань, які здаються реальними, але не є такими (наприклад, чути голоси, які ніхто інший не чує, або відчувати, як щось повзає по вашій шкірі, хоча це насправді не так).

Фізичні зміни:

  • раптове потовиділення, напади нудоти, прискорене серцебиття або утруднене дихання разом із сильним занепокоєнням або страхом;
  • порушення режиму сну: забагато або замало сну;
  • відчуття втоми незалежно від того, скільки ви спите;
  • помітні зміни статевого потягу або сексуальної активності;
  • помітні зміни харчової поведінки: обмеження в їжі або переїдання, відчуття страху перед їжею без видимих причин або проблеми із прийняттям тіла, пов’язані з вагою чи прийомом їжі.

Що робити

Якщо ви майте хоч одну з перелічних ознак більше двох тижнів, зверніться до спеціаліста.

Пам’ятайте, що довше людина обходиться без лікування, то серйознішими можуть бути наслідки для всього здоров’я,
– зазначили в МОЗ.

Також першим кроком до допомоги може стати розмова з тими, кому ви довіряєте. Розкажіть їм про свої почуття та переживання і попросіть про підтримку. Але це не замінить звернення до спеціаліста, проте друзі та рідні можуть підтримати вас в інший спосіб.