До Дня лікаря 24 канал вирішив нагадати імена українських фахівців, які зробили вагомий внесок у розвиток науки та медицини. Звичайно, це далеко не весь список, а лише найпопулярніші постаті. Адже, як ми вже зазначили, Україна багата на талановитих та працелюбних людей.

Важливо Нобелівська премія з медицини 2020: назвали ім'я лауреатів

Микола Амосов

Галузь: кардіохірургія, трансплантологія і біокібернетика.

Микола Амосов почав свою практику під час Другої світової війни. А тепер вважається ледь не найлегендарнішим українським лікарем, адже став першим у світі, хто протезував клапан серця.

Для перших серцевих клапанів Амосов використав клаптики своєї нейлонової сорочки, яку колись привіз з Італії.


Амосов проводить операцію / Фото Україна неймовірна

За життя він провів близько 6 тисяч операцій. Так, лише уявіть, він працював хірургом до 80-річного віку. Через його інститут серцево-судинної медицини пройшло 80 тисяч пацієнтів.

Також саме Амосов розробив систему підтримування здоров'я, актуальну й нині. В її основі – обмеження у їжі та постійні помірні фізичні навантаження. Він неоднократно наголошував, що медицина повинна лікувати від хвороб, а от підтримувати здоров'я – завдання кожного.

Роки життя: 1913-2002.

Володимир Хавкін

Галузь: бактеріологія, імунологія.

Прізвище Хавкіна не заслужено менш популярне, ніж в Амосова. Хоч його винахід врятував 35 мільйонів життів. Саме він винайшов вакцину проти холери та чуми.

Найбільше його вклад в медицину оцінила Британська імперія, яка запросила його працювати в Індію через критичну епідситуацію.


Хавкін серед пацієнтів / Фото Ukrainian people

Там вченого сприймали як божество та називали "великим білим цілителем", а ЗМІ його величали як "благодійник людства".

Роки життя: 1860-1930.

Володимир Філатов

Галузь: офтальмологія, хірургія.

Одесит Володимир Філатов у 30-х роках став одним із перших у світі лікарів, хто провів успішну пересадку рогівки. Він самостійно сконструював інструменти та став першим, хто почав витримувати донорські очі в льоді.

Оскільки винахід встигли зробити до початку Другої світової війни, для фронтовиків його прізвище стало останньою надією. Ніхто з військових пацієнтів не знав його адреси, на конверті писали просто – "Одеса, лікареві Філатову". Так і домовлялися про операцію.


Філатов оглядає військового / Фото Волинь

Також саме Філатов став автором тканинної терапії, яку застосовують і у теперішній час.

Окрім цього, Філатов заснував один з найбільших в Європі Інститут очних хвороб і тканинної терапії, у якому був директором до кінця свого життя.

Роки життя: 1875-1956.

Володимир Підвисоцький

Галузь: бактеріологія і патологія

Підвисоцький вважається одним з родоначальників ендокринологічних досліджень, регенерації тканин і непрямого поділу клітин – мітозу. Також саме він відкрив світу роль наднирників в організмі.


Володимир Підвисоцький / Фото НБУВ

Саме він заснував медичний факультет в Одеському університеті. Окрім цього, Підвисоцький очолював заклади Червоного Хреста у Києві й став основоположником столичної школи патологів.

Роки життя: 1857-1913.

Олександр Богомолець

Галузь: патологічна фізіологія.

Олександр Богомолець вивчав старіння організму та описав концепцію цього процесу у своїй книзі "Продовження життя", яку переклали на безліч мов світу. Втім, найбільшим його досягненням вважають вивчення взаємодії пухлин і організму. Так, саме Богомолець перевернув уявлення медиків та науковців про ріст пухлин.


Олександр Богомолець / Фото НМУ

Також Богомольця називають організатором української науки, адже саме він заснував перші науково-дослідні заклади медичного профілю в Україні (та навіть у Росії).

Іронічно, що Ольга Богомолець, яка гальмувала запуск медичної реформи, є його правнучкою.

Роки життя: 1881-1946.