Перекис водню – це прозора рідина, без запаху та кольору. Вона складається з водню та кисню. Від води вона відрізняється лише однією додатковою молекулою кисню, яка перетворює перекис на потужний окислювач.
Також на тему Чоловік за місяць зʼїв майже 1200 таблеток ібупрофену: що з ним сталося
Де використовують перекис
При температурі нижче мінус 11 градусів за Цельсієм чистий перекис водню – це тверда кристалічна речовина. А коли температура підвищується – безбарвна рідина із гірким смаком. Перекис частіше використовують у вигляді водного розчину у розведеній формі 6 – 10%, для знебарвлення волосся та відбілювання одягу, а в концентрації більше 30% – у промисловості. 90% розчин застосовують як відбілювач для текстилю та паперу, компонента ракетного палива, а також для виробництва поролону та очищення стічних вод.
Як діє перекис і чого не можна пити
Перекис водню нестабільний і легко розпадається на воду та вільний кисень. Прихильники теорії корисного перекису вважають, що цей кисень миттєво поглинають клітини, яким його не вистачає. В результаті перекис водню нібито допомагає в лікуванні артриту, діабету, вовчаку, СНІДу і навіть раку.
Однак немає перевірених наукових досліджень, які підтверджують, що перекис має такі властивості. Виділений кисень – потужний радикал, який активно пошкоджує мембрани клітин, білкові рецептори та деякі органели. Це призводить до того, що клітини перестають виконувати свої функції та руйнуються.
Тому тривідсотковий розчин перекису водню більше не рекомендує для обробки ран. Лікарі виявили, що він може уповільнювати загоєння. Краї рани краще промити проточною водою з милом, але не можна допускати попадання мила в рану. Бруд із рани можна видалити пінцетом, обробленим спиртом.
Що буде, якщо випити перекис
Центри з контролю та профілактики захворювань США попереджають про те, що перекис шкідливий при ковтанні та вдиханні, викликає серйозні опіки шкіри та пошкодження очей. Тяжкість ускладнень залежить від кількості та концентрації.
При проковтуванні навіть 3% розчину перекис подразнює слизову оболонку і може викликати блювання, діарею, здуття живота, рідше ерозію або емболію шлунково-кишкового тракту, закорковування кровоносних судин бульбашками повітря.
Приймання внутрішньо перекису у великих кількостях може викликати виразки, перфорацію кишківника, опіки рота, горла та шлунка. Якщо випити концентрований розчин, це може спричинити швидку втрату свідомості з паралічем дихання і навіть смерть.