У ході дослідження були проаналізували дані 669 учасників з дослідження Midlife Development in the United States (MIDUS), які пройшли контрольований стрес-тест з вимірюванням артеріального тиску та частоти серцевих скорочень, пише 24 Канал з посиланням на Physiology & Behavior.
Також на тему Секс і хворе серце: коли це може бути небезпечним
Нове дослідження гніву
Вчені розглянули дві ключові аспекти гніву: темперамент (схильність до спонтанного, неспровокованого гніву) та реакцію (гнів, що виникає у відповідь на конкретні ситуації, такі як несправедливе ставлення чи критика). Також була оцінена, як учасники зазвичай проявляють свій гнів – придушують, висловлюють чи контролюють свої емоції.
Для створення психосоціального стресу учасники виконували два завдання, відомі своєю здатністю викликати стресові реакції – арифметичну вправу та задачу Струпа. Перше вимагало розв'язання математичних задач в умовах браку часу, а завдання Струпа полягало у визначенні кольору слова, написаного іншим кольором (наприклад, слово "синій", написане червоним).
Обидва завдання виконувалися на комп'ютері, який реєстрував відповіді учасників і адаптував складність залежно від результатів, щоб підтримувати постійний рівень стресу. Вчені постійно спостерігали за артеріальним тиском і частотою серцевих скорочень учасників під час виконання завдань.
Реакція на гнів впливає на серце
Результати дослідження виявили, що особисті якості, пов’язані з гнівом, та способи його висловлення впливають на серцево-судинні реакції. Люди, які часто переживають гнів, зазвичай демонструють так звану "знижену" реакцію, що означає, що їхня частота серцевих скорочень і артеріальний тиск підвищуються менше, ніж очікувалося. При цьому вони повідомляють про вищий рівень стресу, попри менші серцево-судинні реакції.
Цікаво, що серед тих, хто придушує свій гнів, спостерігається ще менше підвищення артеріального тиску. Це свідчить про те, що стримування негативних емоцій може ще більше зменшити серцево-судинну реакцію.
Учасники, які відчували гнів у відповідь на конкретні тригери, такі як розчарування чи несправедливість, показували різні реакції залежно від того, як вони висловлювали свої почуття. Ті, хто відкрито демонстрував або просто намагався контролювати свій гнів, зазвичай показували меншу серцево-судинну реактивність.
Однак ті, хто мав високий рівень контролю над гнівом, демонстрували більш виражену серцево-судинну реакцію. У них спостерігалося підвищення артеріального тиску та частоти серцевих скорочень під час виконання стресових завдань.