Вплив алкоголю на плід
Традиційно вважається, що стан жіночого здоров'я перед зачаттям є ключовим фактором, що впливає на вагітність та розвиток дитини. Алкоголь завжди викликало побоювання серед медичних фахівців через зв'язок із фетальним алкогольним синдромом (ФАС) – стан із вродженими психічними та фізичними аномаліями у дітей, чиї матері вживали алкоголь до та під час вагітності.
Також на тему: Вживання алкоголю та інсульт: чи існує взаємозвʼязок
Вони можуть мати такий прояв: аномалії в рисах особи, низьку вагу або зріст при народженні, проблеми з увагою, гіперактивність та погану координацію. Раніше у відповідальність за ФАС зазвичай покладали лише жінок. Проте нещодавно вживання алкоголю батьком почали розглядати, як потенційний чинник розвитку алкогольного синдрому плода.
Нове дослідження впливу алкоголю на плід
Попередні дослідження показали, що сперматозоїди містять велику кількість епігенетичної інформації, яка може змінюватися під впливом стресових факторів, включаючи алкоголь. У новому дослідженні вчені з Техаського університету A&M (США) розглянули, як вживання алкоголю впливає на сперму, які епігенетичні зміни викликає і як довго вони переживають.
Для визначення того, скільки часу потрібно для зменшення дії алкоголю на сперматозоїди, дослідники провели тести самцях лабораторних мишей лінії C57BL/6J. Протягом 10 тижнів піддослідним мишам пропонували пити розчин етилового спирту з вмістом 6 та 10%, тоді як миші з контрольної групи отримували звичайну воду.
Відразу після 10-тижневого періоду впливу етилового спирту частина мишей із групи, що вживає алкоголь, умертвили для аналізу тканин та сперми. Інші тварини, включаючи контрольну групу, жили ще чотири тижні перед умертвінням.
Скільки потрібно часу на відновлення сперматозоїдам
Дослідники виявили, що алкоголь призводив до змін у генетичних процесах, пов'язаних з функцією мітохондрій, окислювальним стресом та загальною стресовою реакцією. Ці ефекти проявлялись навіть через місяць після припинення вживання алкоголю.
Ми припускали, що все повернеться до норми досить швидко, але це не сталося. Процес зайняв більше як місяць,
– розповів один з авторів дослідження, професор Майкл Голдінг.
Він пояснив, що під час абстиненції печінка зазнає постійного окислювального стресу і посилає сигнал всьому організму про присутність дуже сильного окислювального стрес-фактора. У відповідь на це організм вирішує: майбутнє потомство потрібно запрограмувати так, щоб воно могло адаптуватися до такого середовища. Голдинг припустив, що ці зміни можуть призвести до проблем, аналогічних ФАС.