Роботу виконали фахівці Дерматологічної лікарні Ханчжоу, яка входить до Чжецзянського китайського медичного університету. Вони сфокусувалися на осередковій, або гніздовій, алопеції, поширеній формі зонального випадання волосся, що належать до аутоімунних захворювань. Воно зазвичай проявляється у вигляді кількох округлих залисин на голові або у районі бороди.
Також на тему Як позбутися зморшок: перелік ефективних способів
Психологічний стрес та інші хвороби можуть бути факторами виникнення гніздового облисіння, але в більшості випадків очевидні причини не вдається виявити. Захворювання може з'явитися раптово і часто зустрічається у людей із генетичною схильністю. З наукової літератури відомо, що осередкова алопеція виникає приблизно у 2% людей.
Нове дослідження облисіння
Вчені вивчали вплив мікрофлори кишківника на функціонування імунної системи та ризик розвитку інших аутоімунних захворювань, таких як псоріаз. Водночас зв'язок між кишковими бактеріями та облисінням був менш вивчений, і китайські дослідники вирішили заповнити ці прогалини у знаннях.
Вчені проаналізували дані досліджень MiBioGen і FinnGen, що містить масиви даних про кишкову мікробіоту та осередкову алопецію.
Мікробіом кишківника впливає на облисіння
За результатами аналізу виявилось, що деякі види кишкових бактерій, такі як Butyricimonas, Enterorhabdus, Eubacterium (група xylanophilum) та Phascolarctobacterium, можуть захищати від облисіння. Водночас наявність у кишківнику мікроорганізмів Ruminococcaceae UCG-003 була пов'язана з підвищеним ризиком алопеції.
Попередні дослідження показали, що коротколанцюгові жирні кислоти, які продукують деякі кишкові бактерії, включаючи Butyricimonas, можуть впливати на запальні реакції в організмі людини. Це відповідає концепції "кишківник – шкіра", що передбачає двосторонній зв'язок між шкірою та мікробіомом кишківника.
Однак роль бактерії Ruminococcaceae UCG-003 як фактора ризику алопеції, попри їхню здатність продукувати коротколанцюгові жирні кислоти, вказує на складні процеси, що відбуваються під час взаємодії кишкових мікроорганізмів.
Автори підкреслили, що для повного розуміння ситуації потрібні додаткові дослідження та закликали з обережністю інтерпретувати отримані результати.