Людський мозок відрізняється дивовижною гнучкістю та здатністю відновлювати втрачені нейронні зв'язки. Але досі вчені мало знали про вплив черепно-мозкової травми на довготривалу функцію зору.
Читайте також: Створили клей для "ремонту" рогівки ока
Нове дослідження черепно-мозкових травм
Щоб наблизитися до розуміння цих процесів, група дослідників вирішила з'ясувати, як нейрони реагують на зорові стимули через два тижні та через три місяці після легкого пошкодження первинної зорової кори. Експеримент проводився на дорослих мишах.
Здатність відтворювати відмерлі зв'язки характерна й у сенсорних зонах зорової кори. Ця область мозку – кінцевий компонент зорового шляху, що відповідає за отримання та обробку зорових вражень.
До первинної зорової кори ведуть нервові волокна зорового випромінювання, які несуть нервові імпульси від сітківок обох очей. Ці нейрони зазвичай чутливі до різних зорових стимулів, таких як колір або напрямок руху. Попередньо оброблені дані передаються у наступні області зорової кори.
Травми мозку впливають на зір
Це дослідження показало, що хоча первинна зорова кора залишилася значною мірою неушкодженою після травми головного мозку, кількість нейронів у ній зменшилася на 35%. Причому ця втрата більшою мірою торкнулася гальмівних, а не збуджуючих нейронів, які стимулюють дію в клітинах-мішенях.
Після черепно-мозкової травми менше половини виділених нейронів були чутливі до зорових стимулів (32% через два тижні після травми, 49% через три місяці після травми) у порівнянні з 90% клітин зорової кори у контрольній групі. Активність нейронів після травми мозку знижувалася майже втричі, а самі клітини мали гіршу просторову орієнтацію.
Висновок
Загальні результати означають, що навіть незначні поверхневі травми мозку викликають довгострокові порушення зору, що зберігаються протягом кількох місяців після події.