Вчені припустили, що небезпечні штами золотистого стафілокока виникли не внаслідок масового застосування пеніциліну, а під час тривалої еволюційної боротьби між мікробами та грибками, які живуть на шкірі європейських їжаків. І сталося це задовго до відкриття пеніциліну.

Актуально Як заспокоїтись: ефективні методи боротьби з тривогою

Кілька років тому Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила тривогу через посилення стійкості бактеріальних інфекцій до антибіотиків. У цій ситуації ВООЗ звинуватила масове використання антибіотиків, через які бактерії виробили до них імунітет.

Але вчені з Інституту сироватки Statens (Данія), Кембридзького університету, Королівського ботанічного саду (Велика Британія), Університету ветеринарної медицини, Інституту гігієни, мікробіології та тропічної медицини (Австрія), Вільного університету Брюсселя (Бельгія) інших наукових організацій провели власне дослідження та прийшли до висновку, що стійкість деяких бактерій до антибіотиків могла з'явитися набагато раніше до використання антибіотиків людством.

Як проводилось дослідження

Біологи вирішили з'ясувати, як бактерії отримали так званий набір генів mecC – той, який захищає їх від дії популярних антибіотиків. Для цього вони вивчили невеликі відмінності у структурі цієї ділянки ДНК і дізналися, які з них характерні для різних штамів стафілокока. Автори роботи також спробували виявити цю ділянку в геномах інших мікроорганізмів. Підсумок виявився більш ніж дивним: з'ясувалося, що набір генів з'явився не в другій половині минулого століття, а близько 200 років тому.

І вперше він виник зовсім не у людей і худоби, а у диких тварин, а саме – їжаків, які мешкають у Європі. На шкірі близько 60% із них жили бактерії, що мають антибіотикорезистентний набір генів та штами стафілококу, які сильно нагадують сучасних винуватців лікарняних інфекцій.

Як це могло трапитись

  • Дослідники припустили, що mecC виник у процесі боротьби між шкірними грибками (які намагаються позбутися бактерій за допомогою виділення антибіотиків) їжаків та стафілококом.
  • Від європейських їжаків бактерії почали поширюватися серед худоби, і згодом перейшли до людей.

На думку вчених, це ще раз підкреслює, що дикі тварини є резервуарами багатьох потенційно небезпечних інфекцій.