Дослідники впевнені, що джерело хвороби Паркінсона знаходиться не в мозку. За 50 років вчені вивчили дані приблизно 1,7 мільйона осіб та встановили, що після видалення апендикса ризик розвитку хвороби Паркінсона знижувався на 19%. А в тих виняткових випадках, коли хвороба все ж розвивалася, це відбувалося приблизно на три з половиною роки пізніше, ніж зазвичай.
Читайте також: Про що свідчать зморшки на лобі у молодому віці
Апендикс є маленьким відгалуженням товстої кишки та є найвідомішим рудиментарним орган в організмі людини. Аналіз вмісту апендиксів пацієнтів показав, що вони містять такий же токсичний білок, як і в мізках пацієнтів Паркінсона – альфа-синуклеїн.
Якщо у людини немає генетичних факторів до розвитку хвороби Паркінсона – апендектомія знижує ризик цього захворювання на 10%. Якщо у пацієнта з'явилися симптоми хвороби, апендектомія ніяк не вплине на прогресування захворювання.
Ми не пропагуємо апендектомії, як спосіб захисту від хвороби Паркінсона. Було б набагато розумніше контролювати надмірне утворення альфа-синуклеїну, щоб не дозволити йому потрапити в мозок – розповідає один із дослідників Вівіан Лабрі.
У попередніх дослідженнях дослідники вже приходили до висновків, що хвороба Паркінсона пов'язана зі шлунково-кишковим трактом та її можна передбачити задовго до появи перших симптомів.
Симптоми хвороби Паркінсона
Виявляється, альфа-синуклеїн починає накопичуватися в нервових клітинах кишкової стінки за кілька років до того, як у людини з'являються перші симптоми хвороби Паркінсона. За допомогою цього білка можна визначити, захворіє людина на цю хворобу чи ні.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.