Чому зміни необхідні
Сьогодні кожен лікар, окрім картки пацієнта, заповнює цілу низку іншої документації. Як пояснює керівниця експертної групи з питань впровадження системи "Електронне здоров’я" Директорату медичних послуг МОЗ Анастасія Халєєва, у цьому абсолютно немає необхідності, адже завдання лікаря, передусім, лікувати, а не займатися "паперовою" роботою. До того ж, це зовсім не ефективно.
Читайте також: Медреформа зсередини: як молоді держслужбовці в МОЗ змінюють систему
За словами Халєєвої, досі існує нормативний акт, який регламентує ведення паперової медичної картки. Тобто для того, щоб дозволити заповнювати лікарям один журнал у електронній формі, потрібно викоренити все, що було запроваджено раніше.
Для того, щоб просто дозволити лікарю не вести папери, ми вимушені реально розплутувати всі схеми, тому що десь є вказівка про те, що потрібно писати все від руки. Якщо лікар не пише, то його може бути покарано. Коли ми почали розбиратися у цій темі, виявилося, що навіть у приватних клініках, де дуже прогресивні та активні лікарі, спершу заповнюють електронну картку, а потім починають це все переписувати у звичайну паперову. Тому що є законодавство, яке регламентує цей процес,
– пояснила експертка.
Проте в МОЗ не мають наміру одразу скасувати усі форми, оскільки серед них є статистичні дані, які потрібні для порівняння. Зараз це все ретельно переглядається і визначається, яка інформація є важливою і не має загубитися у процесі скасування усіх нормативів. Але частина з них сьогодні є абсолютно непотрібною.
"Наприклад, є таке поле, де зазначають кількість співробітників Мінагрополітики, які проходять щорічні профілактичні огляди. Не знаю, чому і коли воно тут з’явилося, але така статистика не потрібна нікому – вона без якісної аналітики, просто дані. Коли ми зможемо організувати ці дані в режимі реального часу і дивитися, що відбувається по країні, – будемо здатні приймати більш виважені рішення, ніж коли отримуємо форму один раз на рік", – розповіла Анастасія Халєєва.
Читайте також: Скільки аналізів українці можуть здати безкоштовно
Також сьогодні не можна перевірити процес заповнення певних форм і те, наскільки дані, записані там, відповідають дійсності. При веденні всієї документації у електронній формі, це можна буде відслідковувати.
У моєму розумінні лікар приймає пацієнта, заповнює його медичну картку. А далі, якщо я, як представник МОЗ, хочу побачити, скільки цього місяця було захворювань на грип, я маю натиснути одну кнопку у системі і все – я бачу цю статистику онлайн,
– резюмувала Анастасія Халєєва.
Як це працюватиме
Електронна система охорони здоров’я буде поступово впроваджуватися протягом кількох років. Сам процес розпочнеться з початку 2019 року. Так, з січня будуть запроваджувати електронні картки на первинній ланці. Сімейні лікарі, терапевти і педіатри, які працюють у закладах первинної медичної допомоги та підключені до електронної системи охорони здоров’я, вноситимуть інформацію про візити пацієнтів уже в електронну систему. Жодної іншої документації сімейним лікарям вести уже не потрібно.
На цьому етапі пацієнти не зможуть особисто заходити у свою електронну медичну картку та переглядати дані про стан здоров’я. Проте за необхідності лікарі роздруковуватимуть інформацію, наприклад, запис про візит. Згодом кожен пацієнт матиме власний кабінет та отримає доступ до своїх даних у e-Health.
Процес запровадження системи розпочнеться з первинної ланки
З квітня запускається електронний рецепт. Тобто лікар вже не буде виписувати медикаменти "від руки", а пацієнти отримуватимуть смс або електронний лист з необхідним переліком. Якщо пацієнт не має засобів мобільного зв’язку, лікар цей список має роздрукувати. Зокрема, це стосується і рецептів за програмою "Доступні ліки".
Гендиректорка Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції МОЗ Ірина Литовченко пояснює важливість переведення саме рецептів у електронну форму:
Електронний рецепт означає, що система "Доступні ліки" переходить від МОЗ до НСЗУ. Тобто Міністерство більше не платить, а НСЗУ підписує прямі договори з аптеками, отримує виділений на програму мільярд гривень і пацієнти можуть отримувати в аптеках свої медикаменти за електронними рецептами. Ми сподіваємося, що це нам допоможе уникнути певних шахрайств, які зустрічаються зараз. Коли, наприклад, виписують пусті рецепти на пацієнта, або одній людині 10 рецептів виписують. На папері це важко контролювати, а у електронній системі будуть спеціальні сигнальні маячки – коли забагато виписів на пацієнта чи якийсь лікар забагато виписує рецептів. Тобто контролювати усе стане легше.
З середини 2019 року в межах програми "Безкоштовна діагностика" електронні інструменти з’єднають первинну та спеціалізовану ланки – оплата за ці послуги буде пов’язана з електронною звітністю. Тобто електронна медична картка запускається і для лікарів-спеціалістів. На цьому етапі дуже важливо забезпечити амбулаторії комп’ютерами.
Протягом 2019 року будуть впроваджені також електронні направлення до спеціалістів та лікарняні листи.
Яким буде захист персональних даних
Система складатиметься з центрального компонента (ЦБД), який буде відповідати за централізоване зберігання та обробку інформації, та медичних інформаційних систем (МІС), які лікарні та поліклініки можуть самі обирати на ринку і встановлювати в себе.
Читайте також: В Україні впровадять нові правила видачі ліків: що зміниться
Зараз МОЗ отримує сертифікат держслужби зв’язку та захисту інформації, яка підтверджує що система, по-перше, відповідає цьому захисту і, по-друге, тут реалізована інноваційна модель, де дані про пацієнта зберігаються в одній базі, а медичні дані – в іншій.
Між собою вони пов’язані ключем шифрування. Тобто, навіть якщо хтось певним чином отримає доступ до однієї з баз даних, то уже неможливо ідентифікувати, кому саме вони належать. У міністерстві запевнили, що наразі це – провідна технологія, яка гарантує збереження даних.