До Всесвітнього дня боротьби проти раку 24 канал розповідає про переваги та недоліки різних сучасних скринінгових програм та загалом перспективи ранньої діагностики раку.

Увага Люди, які побороли рак, мають підвищений ризик багатьох захворювань

Трохи статистики

За даними ВООЗ, найчастіше у світі діагностують рак легень (понад 2 мільйони), рак грудей (понад 2 мільйони), колоректальний рак (1,8 мільйона), рак простати (1,28 мільйона), рак шкіри (трохи більше ніж 1 мільйон випадків) та рак шлунку (приблизно 1 мільйон).

Онкозахворювання у 2021 році були другою найпоширенішою причиною смерті після серцево-судинних захворювань в Україні.

Що таке, взагалі, скринінг?

Це стратегія в організації охорони здоров'я, метою якої є лише виявлення або ж виключення захворювань у людей, коли симптомів немає. Відтак, скринінг дозволяє діагностувати захворювання на ранніх, безсимптомних стадіях, на яких лікування значно ефективніше.

Звісно інформація – це сила, але її важливо використовувати так, щоб ми не хворіли та не погіршували свій психоемоційний стан. Наприклад, на кожну жінку, яку врятував скринінг раку молочної залози, доводиться три жінки, яким поставили помилковий діагноз. Виходить, ці жінки страждали даремно.

Який скринінг на рак варто робити та коли?

Джерело: CDC

Рак легень

Стандартом скринінгу вважають низькодозову комп'ютерну томографію. Діагностику варто проходити людям у віці від 50 до 80 років, які багато і тривалий час курили і продовжують курити або покинули куріння протягом останніх 15 років.

Колоректальний рак

Для скринінгу колоректального раку застосовують колоноскопію, аналіз калу на приховану кров, ДНК-тест калу, КТ колонографію. Вирішувати який саме метод потрібний потрібно з лікарем.

Обстежуватись радять людям з 50 років до 75 років. Водночас люди, які мають високі ризики мати такий рак, повинні проходити скринінг починаючи з 45 років. Такими ризиками є особиста історія хвороби на цей вид раку чи певні типи поліпів, сімейна історія хвороби, попередня хвороба на запальні хвороби кишківника (виразковий коліт або хвороба Крона).

Рак грудей

Золотим стандартом виявлення раку грудей вважають мамографію. Після цього, якщо буде потреба в додатковому дослідженні, лікар може направити на УЗД чи МРТ.

Рішення робити скринінг на рак грудей може залежати від низки факторів ризику, які має жінка. Ризик може зростати з віком, залежати від наявності певних мутацій генів (BRCA1 та BRCA2) чи сімейної історії хвороби.


Мамографію можуть рекомендувати після 40 років / Фото Unsplash

Рак шийки матки

Для скринінгу раку шийки матки найчастіше використовують ПАП-тест, який допомагає визначити зміни в організмі, які за відсутності лікування можуть призвести до раку.

За наявності факторів ризику, ПАП-тест рекомендовано робити раз на рік. Такими ризиками є: куріння, ВІЛ, вірус папіломи високоонкогенних типів, часта зміна статевих партнерів без використання презервативів, рак шийки матки у сімейному анамнезі, ранній початок статевих стосунків.

Рак простати

Методом скринінгу для виявлення раку простати є аналіз крові на ПСА (простат специфічний антиген). Якщо результат показує, що рівень ПСА підвищений в крові, далі рекомендують робити біопсію, або МРТ, а потім біопсію.

Втім, аналіз може показувати хибнопозитивний результат, це має як фізичні, так і психологічні наслідки для чоловіків. Через таку специфіку тесту, ПСА не є частиною національних скринінгових програм, і не рекомендований всім та кожному.

Рак шкіри

Є дані про те, що рак шкіри будь-якого типу частіше зустрічається у чоловіків, ніж у жінок, серед людей зі світлою шкірою, людей, які користуються соляріями, отримували сонячні опіки або перенесли рак шкіри.

Конкретні фактори ризику для меланоми включають наявність атипової родимки, множинні родимки (понад сто) та сімейну історію меланоми.

Рак щитоподібної залози

Підвищений ризик можуть мати жінки старші за 60 років, люди, які мають сімейну історію захворювань щитоподібної залози, автоімунне захворювання (цукровий діабет 1 типу чи целіакію), мали опромінення шиї чи верхньої частини грудей, перенесли операцію на щитоподібній залозі.

До теми Як не захворіти на рак: поради провідного онколога

Перелік обстежень для жінок, які рекомендує МОЗ

Жінкам від 20 до 29 років треба проходити:

  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) на рак шийки матки – з 21 року, 1 раз на 3 роки.

Жінкам від 30 до 39 років треба проходити:

  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.

Жінкам від 40 до 49 років треба проходити:

  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
  • Мамографію – 1 раз на 2 роки;
  • Цитологічну діагностику (ПАП-тест) та тест на вірус папіломи людини (ВПЛ-тест) – 1 раз на 5 років.

Жінкам від 50 років та старшим треба проходити:

  • Клінічне обстеження грудних залоз – 1 раз на рік;
  • Мамографія – 1 раз на 2 роки
  • Колоноскопію – 1 раз на 5 років.

Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.


Рекомендовані скринінги для жінок / Інфографіка 24 канал

Перелік обстежень для чоловіків, які рекомендує МОЗ

Чоловікам від 40 до 49 років треба проходити:

  • Огляд у уролога – 1 раз на рік.
  • Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).

Чоловікам від 50 років і більше треба проходити:

  • Огляд у уролога – 1 раз на рік.
  • Після огляду лікар може призначити аналіз крові на ПСА-тест (Простат-специфічний антиген).
  • Колоноскопію – 1 раз на 5 років.

Після 60 років інші обстеження призначає сімейний лікар чи терапевт за потребою.


Рекомендовані скринінги для чоловіків / Інфографіка 24 канал

Переваги та недоліки скринінгу на рак

  • Очевидним та беззаперечним плюсом цього виду діагностики, є ймовірність виявлення ракових пухлин ще до того, як у людини з'являться перші симптоми. Це дозволяє забезпечити ранній початок лікування, відтак вищі шанси на одужання та зниження смертності.

Важливо розуміти, що ще до моменту появи будь-яких симптомів ракові клітини можуть зростати і поширюватися організмом, тим самим ускладнювати подальшу тактику лікування.

  • Недоліками скринінгових обстежень вважають ускладнення при проведенні обстежень та проблеми, пов'язані з хибно позитивними та помилково негативними результатами тестів.

Жодна діагностика не замінить лікування, а сам процес виявлення раку може привести до психосоматичних розладів та знизити загальну тривалість життя.


Визначити, чи потрібний вам скринінг того чи іншого виду раку, може тільки лікар / Фото Unsplash

Тож, коли потрібен онкоскринінг

1. Ви в групі ризику – наприклад, у вас вірусний гепатит, який привів до цирозу печінки, або є близькі родичі з раком молочної залози або з раком яєчників.

2. Рак має безсимптомну стадію, на якій його можна виявити. Наприклад, рак шийки матки – якщо його вчасно знайти і відразу почати лікування, шансів вилікуватися більше. З іншого боку, рак підшлункової залози виявити на ранніх стадіях неможливо, тому онкоскринінг проводити марно.

Відкриття у ранній діагностиці раку

Вчені продовжують шукати нові шляхи ранньої діагностики раку. Зокрема, клініка Майо представила тест на раннє виявлення відразу кількох видів раку (MCED) під назвою Galleri. Тест може виявити понад 50 видів раку за допомогою простого аналізу крові.

7 порад щодо профілактики раку від клініки Майо:

  1. Відмовитися від тютюнопаління.
  2. Дотримуватися здорового і правильного харчування.
  3. Бути фізично активним і підтримувати нормальну масу тіла.
  4. Захищати шкіру від негативного впливу сонячних променів.
  5. Робити рекомендовані щеплення проти вірусу гепатиту В і вірусу папіломи людини.
  6. Уникати незахищених статевих контактів, а також не вживати наркотичні речовини.
  7. Проходити регулярні медичні огляди.