Журналісти видання зібрали найцікавіші факти з історії українського сексу XIX сторіччя, про які розповідали історики й етнологи.
До теми 7 міфів про вагіну, які руйнують сексуальне життя
Історія українського сексу: речі, про які ви могли не знати
Секеляння
Марко Грушевський у 1907 році описав так званий процес секеляння – дитячу мастурбацію. Згадка про цю традицію єдина, але такі забавки вважалися нормальними й дорослі спокійно до цього ставилися. Загалом Марко Грушевський є одним з найбільших джерел про сексуальну культуру українців.
Хайби вже хлопчик та дївчинка собі секелялись, а то й дївчата з дївчатами! Ще й гаразд і їсти не тямлять, а вже сучі дїти й шморгають ся одне з одним. Лїзе одне на одне, як поросята ті одне на одне. Оця Марійка та наша Хівринька, то соромно було й навирнуться у повітку: все там вони любили собі граться. Позаголюють ся обидві та повзають одне на одному. Стидив, стидив було, то вони де инче збіжаться собі,
– "Дитина в звичаях та віруваннях українського народу", Марк Грушевський.
Вечорниці
Попри те, що українці ставилися до сексу нормально, втрачати цноту до весілля було не прийнято. Але на славнозвісні українські вечорниці молоді дозволялося погратися в так звані притули – секс без проникнення. Формувалися пари, які кохалися, але з однією умовою – дівчина не повинна втратити цноти. Проте інколи "щось йшло не так" і дівчата вагітніли. Тому партнера для таких розваг потрібно було обирати ретельно, щоб у випадку чого дівчина могла вийти заміж. А якщо ж юнак відмовлявся одружуватися, то дівчину та її родину осоромлювали.
Етнографиня Поліна Новікова розповіла, що в деяких регіонах за такими іграми спостерігала вдова, у домі якої й відбувалися такі вечорниці. Деколи вона навіть відповідала за те, щоб усі дівчата вийшли з вечорниць цнотливими. До початку зібрання вона опитувала гостей, хто кому до вподоби, а потім запрошувала вже сформовані пари для "репетиції шлюбного життя".
Батьки хоч і були зацікавлені в тому, аби донька не втратила цноти до весілля, самі відпускали незаміжніх дівчат на вечорниці. Науковиця Ірина Ігнатенко пояснила, що вся справа в інцесті. Узимку вся родина спала в хаті разом, тож потрібно було унеможливити таке, щоб доросла донька опинилася разом із батьком, а син із матір'ю. Тобто житлові умови й страх теоретичного інцесту ставали головною причиною того, що молоді дозволяли вечорниці.
Комора
Комора використовувалась у побуті для зберігання зерна. Але під час весілля вона перетворювалась на місце першої шлюбної ночі молодят. Сім'ям молодят та всій спільноті було вкрай важливо, щоб і хлопець, і дівчина вступали до шлюбу цнотливими. Але саме для жінок цей фактор був дуже важливим. Щоб підтвердити, що чоловік – перший у нареченої, подружжя мало продемонструвати сорочку зі слідами крові від розриву пліви (яка, зауважимо, є далеко не у всіх). На другий день святкування на весільних атрибутах та одязі молодят й гостей мали бути елементи червоного кольору: стрічки, пояси тощо. Вони символізували втрату незайманості молодої в момент шлюбу. Об'єктом ритуальних дій могла стати й сорочка дівчини, яку підкидали догори та кидали нею по столі з одного кутка в інший, носили селом, почепивши на високу жердину, чи вішали на дерево.
Як карали за втрату цноти до весілля
Якщо жодних підтверджень незайманості не було, то святкування скорочувалося, а червоні елементи заміняли сині та чорні – символи жалю та скорботи. Мовляв, не дочекавшись весілля, дівчина порушила традиції та перейшла на бік диявола. Наречену та її родичів могли обмазати сажею або взагалі вигнати із села. Також були переконані, що якщо молодиця не цнотлива, то в хазяйстві станеться біда: не буде телитися корова, загинуть бджоли, подохнуть кури тощо.
Особливості української контрацепції
У XVII – XIX століттях на території України багатодітність була популярною. Але коли сім'я, переважно через матеріальний стан, вирішувала припинити народжувати дітей, то подружжя практикувало перерваний статевий акт. Це був найефективніший метод контрацепції. Тому що тоді люди користувалися магією – у хід ішли народні зілля, заклинання та повір'я. До прикладу, вважалося, що вживання хліба із шерстю ялової корови чи вівці може врятувати від небажаної вагітності. Також вагітність нібито не повинна була відбутися, якщо менструальну кров додавати в корм худобі, а після пологів плаценту закопати на грядці або згодовувати свиням. Також після сексу жінки намагалися вимити із себе сперму водою й уриною. Також могли спалювати сорочку, у якій вони були вдягнені під час сексу.
Цікаво Тест: що ви знаєте про секс?
Способи аборту: як українці переривали небажану вагітність
Якщо жінці таки не вдавалося уникнути бажаної вагітності, вона пила зілля з материнки, барвінку, вишневої кори, шафрану або конопляних шишок. Якщо й це не допомагало – можна було їсти бите скло або пити настоянку з пороху, селітри, ртуті, сірки та міцної горілки. Серед давніх способів аборту були й мотузки, якими перетягували живіт, підняття важких предметів і стрибки з висоти.
Що стосується позбавлення вагітності на більш пізніх термінах – для цього йшли до спеціальних жінок, які викручували плід із матки веретеном. Часто такі аборти закінчувалися смертю жінки від втрати крові.