Як в Україні лікують COVID-19: інтерв'ю з пульмонологом, яка з перших днів бореться з пандемією

Наскільки загрозливою є така ситуація та які зараз діють протоколи лікування COVID-19, 24 каналу розповіла Світлана Коваленко, доктор медичних наук, завідувачка пульмонологічного відділення Обласної клінічної лікарні у Чернівцях.

Також на тему: Чому коронавірус викликає відмову органів: унікальне дослідження

Світлана Коваленко

“Цифри щоденної статистики щодо захворюваності говорять самі за себе. Фіксується стрімке зростання кількості хворих, лікувальні заклади, особливо у нас в Чернівцях, уже давно працюють на межі своїх можливостей”

Симптоми та прояви COVID-19

Симптоми бувають різні, як і складність. Хтось лише відчуває слабкість та втрачає нюх, а у когось одразу розвивається пневмонія.

Річ у тім, що на відміну від багатьох респіраторних вірусних інфекцій, COVID-19 розвивається хвилеподібно. У пацієнтів із легким перебігом все обмежується лише "першою хвилею". Такі пацієнти не потребують ні антибіотиків, ні госпіталізації – вони перебувають на самоізоляції вдома під контролем сімейного лікаря і вже на 7-10 день почуваються добре,
– розповіла пульмонологиня.

Та буває і по-іншому: часто у пацієнтів захворювання швидко переходить у так звану "другу хвилю", коли вірус спричиняє другу атаку та суттєве погіршення стану пацієнта (приблизно через 7-14 днів після початку захворювання). І тут важливо не зволікати як пацієнтам, так і лікарям, щоб не допустити подальшого погіршення стану.

Симптоми коронавірусу / Інфографіка 24 Каналу

Цитокіновий шторм

Випадки, коли хвороба протікає спокійно, але раптово пацієнтові стає гірше трапляються ймовірно через так званий цитокіновий шторм. Нині ми уже краще розуміємо, як реагує організм на коронавірусну інфекцію.

Не дарма про "цитокіновий шторм" так багато розмов зараз, адже його неконтрольований перебіг може призвести до ураження органів-мішеней (серцево-судинна система, легені, нирки), запустити цілий каскад патологічних процесів і, як наслідок призвести, до смерті.

Група ризику

У зоні ризику люди із супутніми захворюваннями: хворі на артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, особи із серцево-судинними захворюваннями та хворобами дихальних шляхів. Вразливими, безперечно, є люди похилого віку. Та все частіше спостерігається важкий перебіг і у молодих людей без супутніх захворювань.

Тому всім рекомендую не нехтувати заходами безпеки, відповідально ставитися до свого здоров’я та здоров’я оточення. На жаль, попри такий стрімкий ріст захворюваності, люди все частіше легковажать правилами. Та істина залишається незмінною – прості речі рятую життя,
– наголосила лікарка.

Як лікують хворих на коронавірус в Україні

Чернівці першими зіткнулися із пандемією. Тоді в умовах тотальної невизначеності науковці у всьому світі шукали серед наявних препаратів ті, які можуть допомогти хворим.

Світлана Коваленко

“Від початку пандемії й до сьогоднішнього дня погляди на лікування змінилися. Я думаю всі пригадують ажіотаж із гідроксихлорохіном у березні-квітні, а сьогодні дані щодо застосування цього препарату достатньо суперечливі, те саме стосується ремдесивіру, адже із цим лікарським засобом теж не все однозначно”.

У своїй практиці ми керуємося як вітчизняними протоколами, так і міжнародними рекомендаціями.

Читайте також: Майже на 170 тисяч зросла кількість лікарняних: яку суму компенсації сукупно отримали українці

Доки немає ні вакцини, ні ліків, які б діяли безпосередньо на коронавірус, надзвичайної актуальності набуває застосування синдромно-­патогенетичного підходу, що полягає в лікуванні не діагнозу, а його конкретних проявів, синдромів.

Особливо це стосується лікування пневмоній, які спричинені Sars-CoV-2, досить часто лікарі доповнюють відомі схеми лікування вірусно-бактеріальних пневмоній препаратами, котрі ще не мають достатньої доказової бази щодо терапії саме пневмоній, але які можуть бути корисними завдяки своїм уже відомим механізмам фармакологічного впливу на певні ланки патогенезу COVID-19.

А у своїй практиці ми переконалися, що при COVID-19, як ніколи набуває сенсу фраза "треба лікувати не хворобу, а хворого – пацієнта".

У цих умовах надзвичайно важливим є використання комплексного підходу в лікуванні пацієнтів, за якого будуть враховані індивідуальні особливості та забезпечена максимально ефективна підтримка організму, особливо якщо мова йде про пацієнтів із супутніми захворюваннями.

День народження COVID-19: як минув рік / Інфографіка 24 каналу

Також потрібно робити все можливе для запобігання можливих наслідків та ускладнень (ураження респіраторної системи внаслідок фіброзу, тяжкі наслідки для серцево-судинної системи через тромбоутворення тощо). На жаль, протоколи не дають відповідей на усі запитання, тому тут варто опиратися на свій власний досвід та досвід колег.

Досягнення українських лікарів у лікуванні COVID-19

Світлана Коваленко

“На практиці ми й використовуємо сидромно-патогенетичний підхід, який полягає у лікуванні конкретних синдромів, які спостерігаємо”.

На базі пульмонологічного відділення Чернівецької обласної клінічної лікарні спеціалісти досліджували схему із трьох препаратів, яку додавали до базової протокольної терапії. Ці препарати були підібрані за принципом їхнього механізму дії та потенційного впливу на певні ланки патогенезу COVID-19.

До схеми увійшов едаравон, комбінація L-аргініну та L-карнітину та гіперосмолярний збалансований кристалоїдний розчин.

Дані лабораторних досліджень продемонстрували зниження рівня феритину, Д-димеру та С-реактивного білка на понад як 20%, у порівнянні з контрольною групою також відбулося зростання такого важливого показника як сатурація (насиченості крові киснем),
– розповіла пульмонологиня.

Чому важливі ці показники:

• С-реактивний білок є важливим показником запального процесу в легенях.
• Зменшення вмісту D-димеру, який теж належить до маркерів запального процесу, в пацієнтів свідчить про поліпшення їхнього стану.
• Збільшення концентрації феритину відзначають у разі несприятливого перебігу захворювання та "цитокінового шторму", тобто зниження зазначеного показника в основній групі є доказом ефективності додаткової терапії

Таким, чином, доповнення базової терапії цією комбінацією допомогло вплинути на ряд важливих лабораторних показників, які вказують на важкість перебігу та пов’язані з обсягом ураження легеневої тканини.

Також на тему: Які симптоми найчастіше довго зберігаються після COVID-19

Важливо, що вчасне застосування запропонованої схеми може допомогти "зрізати" наступні небезпечні хвилі хвороби протистояти цитокіновому шторму. Саме тому, ця схема в кулуарах отримала назву "Волнорєз"

Світлана Коваленко

“Також ми проводимо повторні обстеження наших пацієнтів, які були проліковані із застосуванням схеми "Волнорєз". В планах проводити подальший моніторинг стану пацієнтів як основної, так і контрольної групи, щоб простежити, як вплинуло чи не вплинуло застосування досліджуваної схеми на віддалені наслідки хвороби. Як відомо, COVID-19 може спричинити розвиток фіброзу легень. Можливо надалі нам відкриються нові факти про віддалений вплив досліджуваної схеми”.

Інтерв'ю зі Світланою Коваленко: дивитись відео

У статті представлені фрагменти результатів дослідження, тому не намагайтеся трактувати цю інформацію для самостійного встановлення діагнозу та самолікування. При перших ознаках нездужання одразу зверніться до лікаря.