У світлий час доби наш внутрішній годинник, чутливий до світла, приводить організм у неспання, а вночі, навпаки, готує до відключення. Нічне неспання порушує циркадні ритми, що погіршує самопочуття, знижує концентрацію та працездатність.
Також на тему Чи може кава і денна дрімота компенсувати брак сну
Однак відомо, що негативні наслідки безсоння можна згладити, якщо трохи подрімати. Дослідниця з Університету Хіросіми (Японія) Санае Оріяма з'ясувала, яка схема відпочинку найбільш ефективна.
Нове дослідження браку сну
У новій роботі Оріяма проаналізувала та зіставила дані зі своїх попередніх досліджень, присвячених відновленню після безсонних ночей. В експериментах імітували умови роботи в японських лікарнях, де співробітникам виділяють до двох годин на сон чи відпочинок за час 16-годинної робочої зміни. Оскільки серед медперсоналу часто трапляються медсестри, дослідження проводили серед жінок.
Учасниць розділили на три групи, залежно від стратегії відпочинку. Першим за час змодельованої робочої зміни з четвертої години вечора до дев'ятої ранку наступного дня дозволили один раз поспати 120 хвилин. Другій групі відпочинок розбили на два періоди тривалістю 90 та 30 хвилин, а учасниці третьої зовсім не спали. Також у дослідженні всі піддослідні виконували психодіагностичний тест Учіда-Крепеліна.
Як краще відпочивати під час безсонної ночі
З'ясувалося, що відсутність сну та одноразовий 120-хвилинний сон за зміну згодом призводили до посилення сонливості в період з четвертої ночі до дев'ятої ранку. Також учасниці відчували себе більш стомленими порівняно з випробуваними, яким дозволяли поспати 90 та 30 хвилин. Крім того, схема з двома короткими проміжками сну дозволила послабити сонливість та втому.
За словами Оріями, якщо медперсоналу, що працює в нічну зміну, з двох годин ночі до дев'ятої ранку, чекають завдання, що вимагають швидкого реагування, то найкращий ефект дає розділений сон тривалістю 90 і 30 хвилин, який закінчується о 12 годині дня і о третій годині ночі відповідно.
Втім, жодна схема відпочинку у нічну зміну не призводила до покращення виконання когнітивних завдань. Проте дослідження показало, що учасниці, які довше засинали під час розділеного 90-хвилинного сну, набрали менше балів у тесті Учіда-Крепеліна.
Санае Оріяма визнала, що дані її експериментів потрібно трактувати обережно, оскільки це була лише симуляція, а в реальних умовах усе може виявитися інакше. Попри це, дослідниця назвала свою роботу корисною, оскільки результати дозволяють виробити рекомендації щодо відпочинку для тих, хто працює в нічні зміни.