Вчені з Великої Британії, Нідерландів та Португалії протестували раніше запропонований підхід до роботи з пацієнтами, які мають яскраво виражену недовіру до вакцинації. У дослідженні брали участь 2545 респондентів із США та Великої Британії, які всі відмовлялися від вакцинування.

Також на тему В Україні аптекам дозволили проводити профілактичну вакцинацію

Емпатичне спростувальне інтерв'ю

З деякими з них лікарі спілкувалися, використовуючи покращену схему взаємодії між лікарями та пацієнтами, відому як "Емпатичне спростувальне інтерв'ю". Для інших, у відповідь на їхні сумніви, пов'язані з вакцинацією, лікарі зазвичай надавали конкретні факти та статистику.

В результаті 64% тих, хто спілкувався з лікарями на емпатичному рівні, висловили прагнення продовжити обговорення питань вакцинації. А 12% змінили своє ставлення до вакцинації на позитивне.

Це чудовий результат, враховуючи, що зазвичай люди, які скептично ставляться до щеплень, прагнуть якнайшвидше закінчити розмову. І лише мало хто змінює свою позицію. Крім того, понад дві третини респондентів (близько 69%) помітили, що методика, заснована на емпатії, набагато краща за "звичайне" обговорення з медичними фахівцями.

Як лікарі переконують антивакцинаторів

В основі схеми спілкування "Емпатичне спростувальне інтерв'ю" лежить ідея, що лікар не починає роботу з запереченнями пацієнта простим викладом фактів. Цей метод включає чотири етапи спілкування:

  • На першому етапі лікар просить пацієнта докладно розповісти про свої сумніви та причини недовіри до вакцинації, щоб зрозуміти думку цієї конкретної людини.
  • Потім лікар чи інший співробітник медичного закладу висловлює своє розуміння позиції, почуттів та досвіду пацієнта, виявляючи максимум емпатії.
  • Тільки після цього лікар, спираючись на раніше висловлені помилки або засновані на спотвореній інформації впевненості конкретної людини, докладно і зрозуміло пояснює актуальну та коректну інформацію про механізми вакцинації та особливості використовуваних вакцин.
  • І вже на останньому етапі лікар представляє статистичні дані, які наголошують на важливості імунізації.

Суть всього спілкування з пацієнтом, який має сумніви, – надати йому повну наукову картину, щоб людина могла прийняти виважене рішення. В умовах постійної "атаки" фактами та цифрами без контексту люди починають просто ігнорувати їх. І включаються психологічні захисні механізми: ми приймаємо таку думку, яка відповідає нашому світогляду, здається більш зрозумілою та прийнятною.

Усі розбіжності з цією думкою викликають агресивну реакцію, яку можна пом'якшити, лише спілкуючись на тому ж рівні – не на фактологічному, а психологічному. Спілкуючись як люди, а не як машини.