Незалежно від того, чи відповідають батьки на питання дитини або самі починають розмову про статеві органи, варто враховувати загальні рекомендації ЮНЕСКО.
Також на тему: Дитина побачила секс батьків: що робити
Як підготуватись до розмови з дітьми
Розібратися в собі. Для початку батькам потрібно зрозуміти, чому їм самим важко називати статеві органи так, як вони записані в медичних словниках. Зазвичай за цим стоїть нав'язане почуття провини та сорому.
Коли дитина відчуває, що батькам незручно, вона теж буде соромитися, тому перед тим, як вчити дітей правильним назвам геніталій, потрібно навчитися вимовляти їх впевнено, без сорому. Можна потренуватися вимовляти слова на кшталт "вульва" і "анус" перед дзеркалом або поговорити на цю тему з друзями й родичами.
Дослідити інформацію. Тільки сексуально грамотний дорослий зможе донести інформацію до дитини. Потрібно бути готовим до відповідей на різні питання, наприклад, про будову тіла хлопчиків і дівчаток або про те, чим піхва відрізняється від вульви.
Не затягувати. Вважається, що у віці від трьох до шести років діти найкраще засвоюють інформацію про своє тіло. Однак вимовляти правильні назви статевих органів можна ще до того, як дитина почне говорити.
Наприклад, при купанні, сповиванні або заміні підгузок показувати на різні частини тіла і називати їх. При цьому важливо вимовляти слова "мошонка" або "піхва" таким же тоном, як "лікоть" і "живіт". Діти однаково ставляться до всіх органів, і їм буде незрозуміло, чому про мошонку дорослий говорить із соромом, а про лікоть без. Для дитини буде краще, якщо у нього збережеться рівне ставлення.
Чи не розділяти дітей за статтю. І хлопчикам і дівчаткам потрібно розповідати як про будову їхніх тіл, так і про відмінності між ними. Хлопцям потрібно знати про менструації, так само як і дівчаткам, щоб у дорослому житті страх перед цією темою не завадив розвивати відносини з жінками. А дівчаткам потрібно знати про пеніс і мошонку.
Як почати розмову з дітьми про статеві органи
Під час гри. Батьки часто грають з дітьми в таку гру: запитують у дитини, де у нього носик, чекають, поки він покаже, і радісно хвалять, якщо він зробив це правильно. Так треба й питати, де у дитини анус, пеніс або піхва. В ігровій формі діти легше засвоюють інформацію.
Через правила особистої гігієни. Коли батьки вчать дітей митися, потрібно промовляти не лише черговість дій, але і правильні назви статевих органів. Наприклад, пояснити, що вульву варто мити у напрямку від лобка до промежини.
Почитати разом книгу. Не варто підсовувати дитині книгу про статеве виховання. Це покаже, що вона має дізнатися все сам, а з батьками нічого обговорювати не можна. Тому читати потрібно разом. А якщо дитина хоче почитати в поодинці, варто сказати йому, що якщо він щось не зрозуміє, батьки завжди готові це обговорити. Для вивчення правильних назв статевих органів підходить книги: "Анатомія", Елен Дрювер.
За одну розмову закрити тему не вийде. Діти, які з дитинства звикають до того, що можуть про все говорити з батьками без почуття сорому, будуть відкриті для будь-яких обговорень в майбутньому. Наприклад, після того, як дорослі навчать дитину правильним назвам статевих органів, їм буде простіше перейти до правила трусиків і пояснити дитині, що ніхто не повинен торкатися її в тих місцях, які прикриті спідньою білизною.