Внаслідок чорнобильської катастрофи у 1986 році, зона відчуження стала домом для різних видів дикої природи, включаючи оленів, кабанів та вовків, попри радіаційне забруднення. Це місце площею близько 2600 квадратних кілометрів стало своєрідною експериментальною лабораторією для багатьох учених, які досліджують довгострокові ефекти радіації на живі організми.
Також на тему Змінить усе: у Великій Британії розпочали дослідження революційного методу лікування раку
Нове дослідження тварин в чорнобильській зоні
Біолог та екотоксиколог Кара Лав з Прінстонського університету в США є однією з таких учених. Вона залучила вовків Чорнобиля для свого дослідження. У 2014 році Лав та її команда оснастили тварин спеціальними GPS-нашийниками з дозиметрами та зібрали зразки крові для аналізу. Завдяки нашийникам, дослідники могли в реальному часі відстежувати місцеперебування вовків та рівень радіації, який вони отримують.
Дослідження показали, що вовки одержують приблизно 11,28 мілірентгена або 110 мікрозивертів на добу, що в шість разів перевищує максимально допустимий рівень радіації для людей. Однак у річному масштабі вовки отримують лише 0,04 зіверта, що менше річної межі для космонавтів, що становить 0,5 зіверта.
Вовки отримали стійкість до раку
Аналіз біоматеріалів вовків показав, що їхня імунна система відрізняється від імунної системи вовків, які живуть за межами зони відчуження. Ці зміни нагадують ті, що спостерігаються у пацієнтів із раком, які проходять радіаційну терапію. Дослідниця також виявила особливі ділянки геному вовків, які можуть запобігати розвитку раку.
Лав сподівається, що її відкриття допоможуть знайти захисні мутації, які можуть збільшити ймовірність виживання пацієнтів із раком. Результати її роботи були представлені на щорічній зустрічі Товариства інтегративної та порівняльної біології (SICB) у Сіетлі.