Як виявилось, пережитий батьком стрес, недоїдання, вживання токсичних речовин, іонізуюче випромінювання, – все це призводить як до змін структури ДНК, так і до епігенетичних змін (модифікацій експресії генів без зміни структури ДНК) у потомства.
Читайте також: Як дружба впливає на вашу пам'ять: несподіваний висновок вчених
У новому дослідженні генетики зв'язали вироблення мікроРНК з роботою рецепторів гормону стресу кортикостерону, який виробляється у мишей, коли вони відчувають запах хижака. Унаслідок експерименту з клітинами мишачого епідідіміса (придаток яєчка) науковці підтвердили правильність обох припущень: при постійному впливі кортикостерону клітини давали більше везикул з мікроРНК дев'яти видів і виробляли більше глюкокортикоїдних рецепторів як під час, так і протягом декількох місяців після пережитого стресу.
Везикули з РНК містяться і в людській спермі, тому автор дослідження Дженніфер Чан і її колеги припускають, що у людей механізм спадкової передачі епігенетичних змін, викликаних хронічним стресом, може бути повністю аналогічний мишачому. Зараз генетики повторюють свої експерименти із зразками сперми, отриманими у студентів. Стресовим чинником служить сесія, як пояснюють вчені.