У різних країнах світу вчені експериментують з мезенхімальними стовбуровими клітинами, як методом відновлення понівечених коронавірусом легень. В Україні ж подібні дослідження проводяться вперше. Проєкт отримав підтримку Національного фонду досліджень.

До теми Новий назальний спрей на 100% захищає від коронавірусу: дослідження

У дослідженні взяли участь 2 групи людей:

  1. 15 пацієнтів з пневмонією COVID-19, які лікувалися відповідно до затвердженого протоколу МОЗ (контрольна група),
  2. 13 чоловіків віком від 36 до 73 років з двобічною пневмонією і тяжким перебігом хвороби, яких лікували шляхом трансплантації кріоконсервованих алогенних мезенхімальних стовбурових клітин (експериментальна група пацієнтів).

Мезенхімальні стовбурові клітини вводили тричі внутрішньовенно в дозі 1 мільйон клітин на 1 кілограм ваги пацієнта.

Дослідники пояснили, що здатність мезенхімальних стовбурових клітин пригнічувати вивільнення прозапальних цитокінів є особливо цінною при коронавірусній пневмонії, при якій часто виникає так званий "цитокіновий шторм".

Під час "цитокінового шторму" активовані SARS-CoV-2 імунні клітини в надлишку виділяють біологічно-активні речовини, тим самим викликаючи патологічне запалення не лише в тканинах легенів, а й в інших органах. А проникність судин підвищується, що згодом сприяє розвитку фіброзу легень.

Результати випробування:

  • На другий тиждень після введення стовбурових клітин повністю відновилися легені у чотирьох з 13 пацієнтів.
  • На 24 тиждень у пацієнтів за результатами КТ спостерігалась позитивна динаміка відновлення легенів. Лише 1 пацієнт має ознаки фіброзування в одній долі однієї легені.
  • Тим часом у контрольній групі з 15 пацієнтів, які не отримували клітинної терапії, померла 1 людина. Ще у 7 виникли прояви фіброзування легенів на 8 тиждень захворювання.

Ці дані дозволяють стверджувати, що на сьогодні застосування мезенхімальних стовбурових клітин є перспективним методом боротьби з фіброзним переродженням тканини легень внаслідок пневмонії, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2,
– заявив старший науковий співробітник Інституту молекулярної біології й генетики НАН Володимир Шаблій.

Але це лише перший етап клінічних випробувань. Шаблій зауважив, що аби отримати повноцінні дані стосовно ефективності даного методу, спостереження за пацієнтами повинно тривати не менше ніж рік.