Так, інфікована людина приїхала із Великої Британії з Нігерії. З того моменту нові випадки захворювання стали фіксувати та в інших країнах.

Більше тут Мавпяча віспа: що це за хвороба, симптоми, лікування та як передається

Де вже виявили мавпячу віспу

Цю недугу викликає вірус віспи мавп – членом того ж сімейства вірусів, що й вісп. Зустрічається здебільшого у віддалених частинах країн Центральної та Західної Африки, поблизу тропічних лісів.

  • Двоє інфікованих пацієнтів у Великій Британії приїхали з Нігерії, тому, ймовірно, вони страждають на західноафриканський штам вірусу. Як правило, він є легким, однак це поки не підтверджено остаточно.
  • Третім захворів медичний працівник. Він підхопив вірус від одного з пацієнтів.
  • Останні випадки – 3 в Лондоні та 1 у північно-східній Англії.
  • За даними ЗМІ, схожі випадки поширення віспи є і в Португалії. Влада країни вже називає цю ситуацію спалахом – хворих офіційно всього 5, хоча в травні підозри викликали 20 осіб з симптомами вірусу.
  • Третьою країною, яка визнала наявність заражених мавпячою віспою на території держави, стала Іспанія. Там виявили 23 людини з такою ж інфекцією.
Віспа мавп – головні симптоми
Початкові симптоми включають лихоманку, головні болі, набряки, біль у спині, біль у м'язах та загальну млявість.

Після зниження температури може виникнути висип, який часто починається на обличчі, а потім поширюється на інші частини тіла, найчастіше на долоні та стопи.

Висип, яка може сильно свербіти, змінюється і проходить різні стадії, перш ніж остаточно утворюється струп, який пізніше відпадає. Ураження можуть викликати рубці.

Інфекція зазвичай зникає сама і триває від 14 до 21 дня.

Чи існує лікування

Лікування віспи мавп не існує, але спалахи захворювання можна контролювати за допомогою профілактики інфекції. Так, вакцинація проти віспи є на 85% ефективною у запобіганні віспи мавп.

Як ви можете підхопити віспу мавп

Віспа мавп може передаватися, коли хтось перебуває в тісному контакті з інфікованою людиною. Вірус може потрапити в організм через пошкоджену шкіру, дихальні шляхи або через очі, ніс чи рот.

Також недуга вона може передаватися при прямому контакті під час сексу.

Окрім цього, вірус може поширюватися при контакті з інфікованими тваринами (мавпами, щурами та білками), або через заражені вірусом предмети, такі як постільна білизна та одяг.

Наскільки це небезпечно: що кажуть фахівці

У більшості випадків вірус протікає легко, іноді нагадує вітряну віспу, і проходить самостійно протягом кількох тижнів.

Однак мавпяча віспа іноді може бути більш серйозною. Відомо, що вона вже причиняла смерть у Західній Африці.

Чи варто турбуватися

Експерти стверджують, що ми не перебуваємо на межі національного спалаху. За даними Public Health England, ризик для населення низький.

Деякі фахівці кажуть, що ймовірність зараження подекуди нижча, ніж інфікування звичайною віспою.

Важливо підкреслити, що віспа мавп не поширюється легко між людьми, і загальний ризик для широкої громадськості дуже низький,
– зазначив заступник директора Національної інфекційної служби громадського здоров’я Англії доктор Нік Фін.

Попередні спалахи цієї недуги

Джерело: CDC

  • Вірус вперше ідентифікували у мавпи в неволі, а з 1 970 року спалахи зареєстрували у 10 африканських країнах.
  • У 2003 році в США стався спалах захворювання – це вперше захворювання виявили за межами Африки. Пацієнти підхопили хворобу від тісного контакту з луговими собаками. Загалом зареєстрували 81 випадок, але жоден не призвів до смерті.
  • Вже у 2017 році Нігерія зазнала найбільшого зафіксованого спалаху, приблизно через 40 років після того, як в країні були останні підтверджені випадки віспи мавп. Було 172 підозри на віспу мавп, і 75% жертв були чоловіками у віці від 21 до 40 років.