Більш ніж 230 жителів Перу запідозрили синдром Гієна – Барре (СГБ) – досить рідкісний стан, при якому імунна система вражає власні периферичні нерви. У 100 осіб діагноз підтвердився, чотири особи померли (коефіцієнт летальності (CFR) – 1,7%).
Також на тему На кордоні з Росією виявили чуму
Спалах синдрому Гієна – Барре
8 липня в Перу оголосили надзвичайний стан у галузі охорони здоров'я. Причину зростання кількості хворих наразі не визначили. ВООЗ рекомендувала решті країн не забувати вести постійний моніторинг пацієнтів із неврологічними захворюваннями, щоб вчасно визначити спалах.
Цього року, з 10 червня до 15 липня, виявили 130 випадків (56%). Згодом кількість пацієнтів, у яких діагностували цю гостру аутоімунну запальну хворобу, продовжила зростати. У сусідніх з Перу країнах такої проблеми немає.
У зоні ризику опинилися люди старше 30 років (158 випадків), на дітей віком до 17 років припало 19% випадків (44). Більша частина хворих – чоловіки (133 випадки, 57,6%). У перших 130 пацієнтів симптоми нагадували шлунково-кишкові та респіраторні інфекції, також у них відзначали лихоманку. У 72,3% цих випадків (94) лікарі спостерігали прогресуючий висхідний параліч.
У 2019 році винуватцем виявився кишковий патоген Campylobacter jejuni – збудник кампілобактеріозу, який виступає і одним із провідних тригерів СГБ. Цього разу Campylobacter jejuni лабораторно підтвердили у 14 із 22 зразків (63%), досліджених з червня по липень.
Що відомо про синдром Гієна – Барре
За словами експертів, навіть якщо за новим спалахом знову стоїть C. jejuni, неясно, як відбувається поширення. Також викликає питання те, що в одних людей СГБ розвивається, а в інших ні. Ймовірно, роль відіграють різні фактори, у тому числі генетична мінливість імунних реакцій кожної людини, фазова мінливість (здатність деяких бактерій змінювати свої поверхневі антигени) та різна активність антитіл. Крім цього, вчені припускають, що один патоген не може запускати СГБ і в дію вступають супутні інфекції.
Так, синдрому Гійєна-Барре в більшості випадків передує захворювання верхніх дихальних шляхів або ШКТ. Синдром характеризується різним ступенем тяжкості, найчастіше призводячи до летального результату. Це найпоширеніша форма так званого гострого млявого паралічу: його ознаки – порушення активних рухів, відсутність м'язових рефлексів (арефлексія), підвищений рівень білка у спинномозковій рідині.
Якихось ліків проти СГБ поки немає. Проте одужати можна: пацієнти отримують підтримуюче лікування, щоб послабити симптоми та скоротити тривалість хвороби, – імунотерапію (заміщення плазми для видалення антитіл із крові або внутрішньовенне введення імуноглобуліну).