Про це повідомляє Міністерство охорони здоров'я України.
Читайте також: Медична реформа: як змінилася сфера охорони здоров'я за рік
У відомстві зазначили, що групи спостерігачів працювали у 26 довільно обраних українських населених пунктах (з населенням більше 10 000 людей), на 30 підстанціях швидкої допомоги. Вони провели по 72 години чергування разом із бригадами та виїжджали переважно на виклики, що стосувались травми, втрати свідомості, скарг на серцево-судинні чи легеневі проблеми.
Середній час реагування швидкої на виклик 8,5 хвилин
Дослідження показало:
1) середній час реагування швидкої на виклик (з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом) – 8,5 хвилин; – в межах 10 хвилин здійснюються 56% від усіх викликів; в межах 20 хвилин – здійснюються 94% від усіх викликів;
2) середній час перебування на місці події – 17 хвилин;
3) середній час транспортування до лікарні – 10 хвилин;
4) 53,7% невідкладних викликів закінчилися транспортуванням до лікарні та госпіталізацією пацієнтів.
5) препарати, які використовують під час надання екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність і доцільність використання в конкретних випадках.
Наприклад, найбільш поширений препарат, який застосовують при скаргах на біль у грудях, – магнезія (32,6% серед пацієнтів >40 років та 29,4% серед будь-якого віку). При цьому неефективність магнезії за гострого інфаркту міокарда, корекції серцевого ритму та позалікарняної зупинки кровообігу вже доведено науковцями.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.