Синдром Рейно: причини, симптоми та лікування
Синдром Рейно – хвороба, пов'язана з порушенням кровообігу в кінцівках і деяких інших частинах тіла. Досить часто хвороба вражає вушні раковини, кінчик носа, підборіддя, язик.
Проявляється синдром нападами, які можуть тривати кілька секунд або годин.
Читайте також: Тунельний синдром кисті – офісна хвороба ХХІ століття: якої шкоди може завдати комп'ютерна мишка
Причини виникнення синдрому Рейно
Найчастіше появі проблеми сприяють різні ревматичні хвороби. Так, наприклад, синдром Рейно знаходиться серед найпоширеніших ознак системної склеродермії, червоного вовчака, хвороби Шегрена, вузликового періартриту. Викликати захворювання здатна первинна легенева гіпертензія.
Синдром Рейно розвивається на тлі таких захворювань крові як мієлома, тромбоцитоз, пароксизмальна гемоглобінурія. Ще одна причина – захворювання судин.
Нерідко синдром Рейно з'являється через прийом сильнодіючих препаратів.
Симптоми синдрому Рейно
Симптоми можуть змінюватися залежно від ступеня.
На першій стадії спостерігаються короткі спазми в кінцівках, що супроводжуються болем, легкими поколювання й онімінням. Пальці рук і ніг при цьому можуть бліднути.
Синдром Рейно може бути симптомом інших хвороб
Друга стадія характеризується посиленням всіх описаних вище симптомів, до яких додається синюшність шкіри, набряклість. Біль під час нападів стає сильнішою.
Пізня третя стадія хвороби настає тільки через кілька років. Біль стає менш вираженим, кінцівки червоніють, на шкірі з'являються змертвілі ділянки. У деяких пацієнтів з'являються виразки, які через зміни в організмі можуть довго не гоїтися.
Лікування синдрому Рейно
- Уникати раптового впливу холоду.
- При виникненні атаки руки необхідно зігріти (тепла вода, приміщення рук пахву).
- Відмовитися від куріння.
- Зменшити стрес.
- Уникати вібрації.
При неефективності немедикаментозних методів:
Перша лінія терапії – блокатори кальцієвих каналів (ніфедипін, амлодипін)
При відсутності ефекту від першої лінії можливий прийом: нітратів (місцевий нітрогліцерин), інгібітори рецепторів ангіотензину (лозартан), антидепресанти, простагландини, інгібітори фосфодіестерази, ботулінічний токсин.
У рідкісних випадках може знадобитися хірургічне лікування.
Більше новин, що стосуються лікування, медицини, харчування, здорового способу життя та багато іншого – читайте у розділі Здоров'я.
Поділитися новиною