Люди з ПТСР не знають, в який момент, за яких обставин і в якій формі проявляться їхні симптоми. У більшості випадків їх запускають внутрішні і зовнішні чинники, які називають тригерами.

Також на тему: Які питання не можна ставити військовим: пояснення психолога

Внутрішні тригери – це те, що ми відчуваємо всередині: думки, емоції та тілесні відчуття (як в момент травматичної події). Зовнішні тригери – це ситуації, люди або місця, які нагадують про травматичну подію, до прикладу, певні слова, звуки, локації тощо.

Ксенія Возніцина, директорка Центру психічного здоров’я й реабілітації "Лісова поляна" МОЗ України розповіла, що потрібно знати, як поводитись, щоб не зашкодити людині з ПТСР та зменшити кількість потенційних тригерів.

Як зменшити ризики впливу тригерів

  • Обмежуйте перебування в місцях скупчення людей без потреби.
  • Уникайте різких звуків, які можуть нагадувати травматичну подію (музичні іграшки, рінгтони тощо).
  • Не створюйте ситуацій, в яких можливе виникнення тригерів.
  • Не створюйте гучних звуків.
  • Зведіть до мінімуму несподіванки.
  • Не торкайтеся тіла людини і не обіймайте її без дозволу.

Чого не варто робити, якщо у людини ПТСР

  • Просити розповісти про травматичний досвід. Людям із ПТСР може бути складно говорити, до того ж, це може спричинити ретравматизацію.
  • Знецінювати пережитий досвід.
  • Героїзувати.
  • Вимагати (або просити) щоби людина опанувала себе – це не в межах її можливостей.
  • Звинувачувати і дорікати їй через те, як саме вона може реагує та проявляє емоції.
  • Підтримувати уникання наявних психологічних та фізичних симптомів.
  • Говорити, що ви знаєте і розумієте, що вона відчуває.
  • Говорити, що їй пощастило вижити – люди, які пережили травматичні події, часто не почуваються щасливими.
  • Говорити, що пора припинити поводитися, як на війні.
  • Говорити, що час лікує.
  • Різко змінювати плани.

Як підтримати людину з ПТСР

  • Подбайте про її базові потреби: приготуйте поїсти, візьміть на себе інші побутові справи.
  • Допоможіть знайти контакти спеціалістів, організацій та груп підтримки.
  • Пропонуйте підтримку і тепло. Будьте виваженими, дбайливими, обережними.
  • Не знецінюйте і не будьте аж надто вимогливими.
  • Коли людина наважиться говорити, може статися, що вона захоче говорити про травматичну подію знову та знову. Дайте можливість поговорити стільки разів, скільки їй потрібно.
  • Робіть разом звичайні рутинні справи.
  • Говоріть про майбутнє та будуйте спільні плани. Це може допомогти протистояти поширеній думці людей із ПТСР, що їхнє майбутнє приречене.
  • Уникайте наркотиків, алкоголю та куріння вдома та у вашому оточенні.
  • Якщо стан людини дуже важкий не залишайте її на самоті.