Ексфоліативний кератоліз зазвичай спостерігається у молодих активних людей та дітей. Інколи це може мати спадковий характер. Симптоми посилюються під впливом подразників, включаючи воду, мило, миючі засоби.

Також на тему Як зберегти здоровий колір шкіри

Також шкіра завжди піддається факторам зовнішнього середовища, які можуть її подразнювати та пошкоджувати (сонце, вітер, спека, сухість і висока вологість).

Часто спричинити лущення долонь у дітей може перенесена вірусна, або бактеріальна інфекція (часто скарлатина). Має певну сезонність – більшість випадків зустрічається влітку. Це може бути більш поширеним у тих, у кого пітніють долоні через гіпергідроз (надмірну пітливість).

Симптоми кератолізу

Першою ознакою ексфоліативного кератолізу є один або кілька поверхневих пухирців, наповнених повітрям, на пальцях або долонях. Пухирі лопають, шкіра лущиться. Ці лущені ділянки не виконують нормальної бар’єрної функції та можуть стати сухими та потрісканими. Однак вони зазвичай не сверблять.

Іноді на кінцях пальців тріщина на шкірі глибша, і в цьому випадку шкіра стає твердою і для її злущення потрібно більше часу. Може бути кілька шарів шкіри, що відшаровується. Згодом формується нормальна шкіра, але часто ексфоліативний кератоліз рецидивує протягом кількох тижнів.

Лікар має відрізнити це захворювання від: контактного дерматиту, дисгідротичної екземи, псоріазу, грибкових інфекцій та багатьох інших.

Як діагностують кератоліз

Ексфоліативний кератоліз діагностується клінічно, тобто лікарю зазвичай достатньо тільки огляду. Можуть бути проведені допоміжні дослідження, для підтвердження, або виключення інших причин лущення долонь, такі як:

  • Лабораторне дослідження на грибкову інфекцію
  • Патч-тести, що оцінюють потенційну контактну алергію

Не інформативні аналізи на вітаміни, аналіз калу, дослідження внутрішніх органів.

Лікування ексфоліативного кератолізу

  • Захист від подразників;
  • Для вмивання рук, використовувати засоби, які пом’якшують шкіру, наприклад синдет;
  • Пом’якшувальні креми для рук, особливо ті, що містять сечовину, молочну кислоту або силікон;
  • Використання дезодорантів – при вираженому гіпергідрозі.