Пробіотики – це мікроорганізми, які збільшують популяцію корисних бактерій в організмі. Їх можна знайти в йогуртах, кефірах та інших ферментованих продуктах, дієтичних добавках та косметичних засобах, про це 24 Каналу розповіла Олена Щербак, персональна лікарка lilo.

Також на тему Чи справді соки такі корисні: спростовуємо 5 найпоширеніших міфів

Для чого призначають пробіотики

Набуло популярності вживання пробіотиків для відновлення кишкової мікрофлори під час лікування гастроентерологічних захворювань. Логіка така: антибіотики знищують всі бактерії в організмі (і шкідливі, і разом з ними корисні), тому кишківник необхідно заселяти новими корисними бактеріями після або під час приймання антибіотиків.

Олена Щербак

"Проблема тільки в тому, що ефективність цього підходу поки що не доведена. Тобто дослідження все ще активно йдуть, на відміну від гомеопатичних препаратів, пробіотичні мають шанс стати доказовими та дійсно увійти в практику. Та поки немає фінальних висновків, сенсу випробовувати наші організми зарано."

Наскільки корисні пробіотики

Різні пробіотики по-різному впливають на людські органи, є деякі, що дійсно довели свою користь, але є і ті, що точно говорять нам про шкоду. Наприклад, було виявлено, що вживання пробіотиків разом або після антибіотиків насправді затримує відновлення мікрофлори кишківника та викликає порушення його функціонування.

Також дослідники відмічають, що у кожної людини реакція на одні й ті самі пробіотики може бути індивідуальною, тому застосування індивідуального підходу до приймання цих добавок дає більше шансів на отримання користі для здоров'я.

Олена Щербак

"Пробіотики ще потребують вивчення, і тільки потім фінальних висновків, тож поспішати вживати такі препарати десь просто не має жодного сенсу, а в деяких випадках має поганий вплив на здоров’я."

Коли пробіотики можу бути небезпечними

Оскільки виробництво і поширення пробіотиків не регулюється, як ліки, маємо пов'язані з цим ризики:

  • на відміну від фармацевтичних компаній, виробники пробіотичних добавок не повинні показувати, що їхні продукти безпечні або ефективні;
  • вільний безрецептурний продаж добавок в аптеках призводить до того, що часто споживач не має уявлення, що саме він придбав і як це вплине на його організм;
  • добре відомий в Україні діагноз "дисбактеріоз", якого в принципі не існує в міжнародній медицині, невиправдано популяризує масове вживання пробіотиків, що потенційно може більше зашкодити, ніж принести користі.

Як від цього вберегтися? Не купляти та не вживати ніяких добавок без попередніх консультацій зі своїм лікарем, а тим паче задля профілактики – пробіотичні добавки не є профілактичними засобами. Щобільше, деяким людям із проблемами імунної системи або іншими серйозними захворюваннями взагалі не можна їх вживати.

Самолікування може бути шкідливим для здоров'я – не просто пусте рекламне застереження. Кожен випадок потребує індивідуального підходу до лікування та експериментувати зі своїм здоров'ям може надто дорого коштувати. Значно краща стратегія – заручитися підтримкою кваліфіковано спеціаліста, який допоможе в усьому розібратися і не призначатиме зайвих втручань без доведеної ефективності та безпечності.